Будьте успешны с Группой компаний LUX GROUP COMPANY!

Пресс центр

07
Apr
0

Створено колегію АМКУ для оскарження публічних закупівель

Dima // 0 Коментариев

З 1 квітня 2016 року набув чинності Закон України "Про публічні закупівлі", згідно якого Антимонопольний комітет України є органом оскарження у сфері публічних закупівель. Тому у межах відомства було створено Постійно діючу адміністративну колегію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Це передбачено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.04.2015 № 6-рп.
Як інформували "ЗіБ" у АМКУ, постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діятиме з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі. Рішення цієї Колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Порядок діяльності Колегії встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Порядок оскарження процедур закупівель та розгляду Колегією відповідних скарг визначений статтею 18 Закону. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

22
Mar
0

Разъяснены нюансы временного ввоза авто, которые принадлежат иностранным компаниям

Dima // 0 Коментариев
Временный ввоз гражданами-резидентами ТС личного пользования разрешается на срок до 1 года

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ

ГФС разъяснила особенности временного ввоза гражданами-резидентами Украины автомобилей, которые принадлежат иностранным компаниям и имеют иностранную регистрацию.

Вопрос временного ввоза таких транспортных средств урегулирован положениями Таможенного Кодекса иКонвенции о временном ввозе.

Согласно п. 60 ст. 4 ТК, транспортные средства личного пользования - наземные транспортные средства товарных позиций 8702, 8703, 8704 (общей массой до 3,5 т), 8711 согласно УКТ ВЭД и прицепы к ним товарной позиции 8716 согласно УКТ ВЭД, которые зарегистрированы на территории соответствующей страны, находятся в собственности или временном пользовании соответствующего гражданина и ввозятся или вывозятся этим гражданином в количестве не более 1 единицы на каждую товарную позициюисключительно для личного пользования, а не для промышленного или коммерческой транспортировки товаров или пассажиров за плату или безвозмездно.

Статьей 1 Приложения C к Конвенции о временном ввозе определено, что частное использование означает перевозку лицом исключительно для личных нужд, за исключением любого коммерческого использования. Также ст. 1 Конвенции и п. 35 ст. 4 ТК установлено, что понятие «лицо» означает юридическое и физическое лицо.

Таким образом, личное пользование (частное использование) не ограничивается исключительно интересами физлица, а может осуществляться и в интересах юрлиц.

То есть, транспортные средства, принадлежащие иностранным компаниям и имеющие иностранную регистрацию, которые временно ввозятся на таможенную территорию Украины гражданами-резидентами в служебных целях, а не для платной транспортировки лиц или для платной или бесплатной промышленной или коммерческой транспортировки товаров через таможенную границу Украины, не относятся к транспортным средствам коммерческого назначения. Таможенное оформление таких транспортных средств осуществляется в соответствии с ч. 3 ст. 380 ТК.

Согласно ч. 3 ст. 380 ТК, временный ввоз гражданами-резидентами транспортных средств личного пользования, которые классифицируются за товарными позициями 8702, 8703, 8704 (общей массой до 3,5 тонны), 8711 согласно УКТ ВЭД и прицепов к ним товарной позиции 8716 согласно УКТ ВЭД, разрешается на срок до 1 года под письменное обязательство об их обратном вывозе при условии письменного декларирования после уплаты всех таможенных платежей.

 

Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2016/3/22/143067.htm

 

Подробнее

18
Mar
0

Реформатори не змогли остаточно розмежувати юрисдикцію між «господарниками» та «цивілістами»

Dima // 0 Коментариев

Поділити повноваження між цивільною, господарською та адміністративною юрисдикцією виключно на законодавчому рівні неможливо. На допомогу має прийти судова практика, а спірні питання — узгоджуватися в роз’ясненнях пленумів вищих спеціалізованих судів. Такої думки дійшли в Раді з питань судової реформи при Президентові, яка попередньо схвалила проект Господарського процесуального кодексу в новій редакції та зміни до Цивільного процесуального кодексу.


Предметна підсудність

За словами координатора ради, заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова, основна мета, яка ставилася перед розробниками проектів щодо розмежування юрисдикції, — визначення її за предметним, а не суб’єктним принципом. Він допускає, що на початку застосування цих змін виникатимуть певні складнощі, але вважає такий принцип правильним. «Немає сенсу абсолютно тотожні спори, які виникають між юридичними чи

фізичними особами, розглядати в різних судах», — уважає О.Філатов.

Так, у ст.21 проекту ГПК більш детально прописано юрисдикцію господарських судів порівняно зі ст.12 чинного кодексу. Зокрема, передбачено, що відповідні суди розглядатимуть спори щодо правочинів у господарській діяльності, корпоративних відносин, цінних паперів, права власності чи іншого речового права на майно, справи про банкрутство, а також «інші спори між суб’єктами господарської діяльності».

У представників господарської юстиції в раді запропонований підхід не викликав заперечень. На їхню думку, провести розмежування юрисдикції на рівні закону неможливо, оскільки практика набагато ширша. Отже, в цілому запропонований підхід вони визнали правильним, хоча не виключають, що проект ще може бути дещо підкоригований.

Остаточно питання стосовно підвідомчості спорів буде «відшліфовуватися» або роз’ясненнями пленумів вищих судів, або Верховним Судом.

Шпаринки для зловживань

Проте заступник голови правління ГО «Центр політико-правових реформ» Роман Куйбіда занепокоєний тим, що питання розподілу видів юрисдикції до кінця не вирішене. Він звернув увагу, що справу і надалі можна буде переводити до того чи іншого суду.

«Наприклад, договір поручительства. Поручитель — фізособа. Якщо потрібно — додаємо її до складу відповідача, не потрібно — не додаємо. Відповідно, від цього буде змінюватись юрисдикція», — пояснив експерт.

О.Філатов погодився, що така проблема існує, та додав, що розробники намагалися запровадити кілька інструментів, які будуть обмежувати подібні зловживання. Разом з тим головний юрист вул. Банкової зазначив, що неможливо застрахуватися від будь-якого зловживання лише формулюванням норми кодексу. Наприклад, наразі немає рішення щодо того виду поруки, який дуже часто використовується для зміни підсудності. Водночас, за його словами, існують і примітивні способи зловживань. «Принаймні щодо таких примітивних інструментів зловживання, мені здається, відповідні механізми тут знайдені. Щодо інших давайте пропозиції», — зауважив О.Філатов.

Також він підкреслив, що в господарському процесі запроваджується право процесуального примусу. Тобто сторони можуть бути оштрафовані за зловживання своїми правами.

В «адміністративників» все попереду

Дещо складніше прогнозувати, які принципи закладатимуться в процес розмежування юрисдикції адмінсудів з іншими. За Кодекс адміністративного судочинства в раді планують узятись після закінчення роботи над першими двома. Втім, деякі питання постають вже 

сьогодні.

Наприклад, щодо підвідомчості оскарження рішень Антимонопольного комітету. Проектом ГПК пропонується залишити за господарськими судами спори, що виникають з рішень АМК з приводу захисту від недобросовісної конкуренції. «Чи правильно я розумію, що всі інші рішення комітету, наприклад стосовно зловживання монопольним становищем, узгоджених дій, передбачається передати до підвідомчості адмінсудів?» — запитала народний депутат Вікторія Пташник. У такому випадку, на її думку, знову повернемося до ситуації, коли між господарськими та адміністративними судами виникатимуть конфлікти щодо підвідомчості цих справ.

За словами О.Філатова, розробники виходили з того, що відносини, пов’язані з недобросовісною конкуренцією (недобросовісне використання чужої торгової марки, комерційної інформації тощо), мають швидше приватноправовий характер. Натомість у питаннях щодо контролю за концентрацією, запобігання узгодженим діям головним є публічно-правовий елемент, і тут уже держава регулює відносини. «Можливо, було б доцільно, аби ці відносини розглядав адмінсуд», — пояснив заступник глави АП. Хоча зазначив, що це лише пропозиція і нині триває дискусія. Отже, всі охочі можуть висловлювати свої думки.

Також своє бачення презентував заступник

міністра юстиції Сергій Шкляр: усі антимонопольні спори мають розглядати господарські суди, бо це економічні спори, і профільним для них є закон «Про захист економічної конкуренції». «Там у будь-яких спорах, чого б вони не стосувались — узгоджених дій, зловживання монополією, економіки більше, ніж права. Це чисто економічні спори», — вважає чиновник.

«Сирий» документ нам не потрібен

Проекти будуть ще доопрацьовуватись, а остаточно їх затвердити та внести до парламенту планується до кінця травня — в переддень, як очікується, остаточного голосування змін до Конституції в частині правосуддя.

Втім, документи, розміщені на сайті ради, ще містять численні виправлення. Це норми, щодо яких ведуться дискусії. Разом з тим представники господарської юстиції відзначають, що чинний ГПК простіший і, відповідно, достатньо зрозумілий для застосування і суддями, і учасниками процесу. Натомість проект надто деталізує процедури, що може призвести до збільшення часу розгляду справ. Наразі проект майже вдвічі товщий за чинний ГПК.

Отже, може статися, що до ВР потрапить «сирий» документ, який намагатимуться швиденько проштовхнути з огляду на політичні домовленості. А потім через недосконалість норм сторони процесу й самі законники

стикатимуться не тільки з проблемою розмежування юрисдикції, а й з певним паралічем судочинства.

 

 

 

Джерело: http://zib.com.ua/ua/122249-reformatori_ne_zmogli_ostatochno_rozmezhuvati_yurisdikciyu_m.html

Подробнее

18
Mar
0

Текст рішення КСУ щодо "наступної сесії ВР"

Dima // 0 Коментариев

 

ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
 
 
ПРЕС-РЕЛІЗ
 
18 березня 2016 року Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 15 березня Рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення „на наступній черговій сесії Верховної Ради України“, яке міститься у статті 155 Конституції України.
 
Суть питання
Суб’єкт права на конституційне подання – 51 народний депутат України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення статті 155 Конституції України „на наступній черговій сесії Верховної Ради України“ в аспекті питання: „чи означає це положення, що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути прийняте лише на безпосередньо наступній (за номером) сесії Верховної Ради України після сесії, на якій такий законопроект попередньо схвалений; чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України можливо на будь-якій наступній сесії (тобто такій, що має місце пізніше за часом) після сесії, на якій відбулося попереднє схвалення такого законопроекту“.
 
Стислий зміст мотивувальної частини Рішення
Відповідно до статті 75, пункту 1 частини першої статті 85 Основного Закону України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить, зокрема, внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених її розділом ХІІІ „Внесення змін до Конституції України“.
Згідно зі статтею 155 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І „Загальні засади“, розділу ІІІ „Вибори. Референдум“і розділу ХІІІ „Внесення змін до Конституції України“, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Відповідно до частини першої статті 158 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України (стаття 159 Основного Закону України).
Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що для внесення Верховною Радою України змін до Конституції України передбачено таку конституційну процедуру:
1) законопроект про внесення змін до Конституції України подається до Верховної Ради України лише одним із суб’єктів, визначених у статті 154 Основного Закону України;
2) законопроект, щодо якого Конституційний Суд України дав висновок про його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України, попередньо схвалюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;
3) законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається і приймається як закон не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України на наступній черговій сесії парламенту;
4) якщо законопроект розглядався Верховною Радою України, але не був прийнятий як закон, то він повторно може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Особливість зазначеної конституційної процедури полягає у встановленні певного часового проміжку між попереднім схваленням законопроекту про внесення змін до Конституції України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України та остаточним його розглядом і голосуванням за прийняття закону про внесення змін до Конституції України на наступній черговій сесії Верховної Ради України не менш як двома третинами від її конституційного складу.
Конституційний Суд України вважає, що дотримання конституційно визначеної процедури прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону є однією з гарантій її легітимності, забезпечує виваженість при внесенні змін до Конституції України та її стабільність.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України (частина п’ята статті 83 Основного Закону України). Регламент Верховної Ради України повинен відповідати Конституції України; організація і порядок діяльності Верховної Ради України визначаються виключно законами України (частина друга статті 8, пункт 21 частини першої статті 92 Основного Закону України).
Згідно з частиною першою статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.
У Рішенні від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 у справі щодо повноважності Верховної Ради України Конституційний Суд України вказав, що „в Конституції України терміни „сесія“ й „сесійно“ використовуються для характеристики функціонування Верховної Ради України стосовно її діяльності. Положення частини першої статті 82 Конституції України, за яким Верховна Рада України „працює сесійно“, треба розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів – сесій, на які вона збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік“ (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
В Основному Законі України стосовно Верховної Ради України застосовуються поняття „перша сесія“ та „остання сесія“ (частина третя статті 79, частина третя статті 82, частина четверта статті 83, частина друга статті 87). Сесії Верховної Ради України кожного скликання мають нумерацію.
Конституційний Суд України вважає, що використане у статті 155 Конституції України поняття „чергова сесія“ необхідно розуміти як вид сесії Верховної Ради України, яка проводиться відповідно до частини першої статті 83 Основного Закону України. Таке конституційне регулювання внесення змін до Конституції України унеможливлює попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України і прийняття його як закону на позачерговій сесії Верховної Ради України.
Аналіз наведених положень вказує на те, що кожна стаття Конституції України, яка містить слово „наступний“, має свій предмет регулювання та власне змістове навантаження, які обумовлюють мету використання вказаного слова і його значення у контексті відповідного конституційно-правового регулювання.
Розглядаючи порушене у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України враховує, що слово „наступний“ означає „той, який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось“, тобто вказує на послідовну черговість дій (подій), які йдуть слідом одна за одною. Це слово має й інше значення ‒ „який має відбутися“ (дальший, подальший) (Великий тлумачний словник сучасної української мови). Таким чином, слово „наступний“ має кілька значень. З огляду на це та з метою з’ясування змісту положення „на наступній черговій сесії Верховної Ради України“, яке міститься у статті 155 Конституції України, Конституційний Суд України вважає за необхідне застосувати також системне, логічне та цільове тлумачення.
Системне та логічне тлумачення положення статті 155 Конституції України „на наступній черговій сесії Верховної Ради України“ дає підстави для висновку, що його необхідно тлумачити у взаємозв’язку з частиною першою статті 158 Основного Закону України, за якою законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Конституційний Суд України виходить з того, що за статтею 155 Основного Закону України прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону пов’язане з голосуванням за нього на наступній черговій сесії Верховної Ради України не менш як двома третинами від її конституційного складу; у разі, якщо такий законопроект розглядався на черговій сесії Верховної Ради України, але закон не був прийнятий Верховною Радою України згідно з частиною другою статті 84 Основного Закону України на її пленарному засіданні шляхом голосування, застосовується положення частини першої статті 158 Конституції України щодо повторного розгляду Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до Конституції України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Отже, якщо законопроект про внесення змін до Конституції України був попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, але не розглядався Верховною Радою України на її черговій сесії, то на нього не поширюється вказане положення частини першої статті 158 Основного Закону України.
Цільове тлумачення положень статті 155 Основного Закону України дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що конституційна процедура розгляду парламентом питання щодо внесення змін до Конституції України послідовно у два етапи встановлена з метою розведення у часі попереднього схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України і його остаточного прийняття як закону, що унеможливлює прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на одній черговій сесії Верховної Ради України, а також дає народним депутатам України час для додаткового аналізу змісту цього законопроекту, з’ясування можливих наслідків внесення змін до Основного Закону України тощо.
Таким чином, у положенні статті 155 Конституції України стосовно прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України на наступній черговій сесії Верховної Ради України передбачено зважений підхід до розгляду та прийняття цього законопроекту як закону.
Враховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що Верховна Рада України може передбачити в Регламенті Верховної Ради України можливість прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на пізнішій черговій сесії Верховної Ради України із дотриманням положень, закріплених розділом XIII „Внесення змін до Конституції України“ Основного Закону України.
 
Резолютивна частина Рішення
 
1. В аспекті порушеного у конституційному поданні питання щодо конституційної процедури прийняття закону про внесення змін до Конституції України, якщо відповідний законопроект був попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, але не розглядався на черговій сесії Верховної Ради України, положення „на наступній черговій сесії Верховної Ради України“, застосоване у статті 155 Конституції України відповідно до її цілей, у взаємозв’язку з положеннями частини другої статті 8, частини першої статті 82, частин першої, другої, п’ятої статті 83, частини другої статті 84, частини першої статті 158 Основного Закону України необхідно розуміти так, що наступною черговою сесією Верховної Ради України є чергова сесія парламенту, яка має відбутися відповідно до положень розділу ХІІІ „Внесення змін до Конституції України“ Основного Закону України та Регламенту Верховної Ради України і на якій законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважатиметься прийнятим як закон, якщо за нього проголосує не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
 
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
 
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
 
 
Головуючий на засіданні – Голова КСУ Юрій Баулін.
Суддя-доповідач у справі – Олександр Литвинов.
 
Джерело: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/305229

Подробнее

15
Mar
0

Взыскать любой ценой! или как ВСУ помогает фискалам бюджет пополнять

Dima // 0 Коментариев

Вкотре звернутися до теми фіктивного підприємництва у контексті податкових правовідносин змусила еволюція у судовій практиці Верховного Суду України (надалі - ВСУ) з відповідного питання.

В постанові від 26 січня 2016 року у справі за позовом ТОВ «Інбуд-ХХІ» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСУ істотно уточнив свою правову позицію у справах, які стосуються підтвердження податкового кредиту за операціями з контрагентами, що мають ознаки фіктивності.

Як зазначив ВСУ, «…статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами».

Зазначене вище, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, дає підстави для висновку про те, що «первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними».

Позиція щодо відсутності юридичного значення у первинних документів, складених від імені фіктивного контрагента, висловлювалася ВСУ і до цього - наприклад у постанові від 22 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фоззі-Фуд» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області.

У цьому судовому рішенні ВСУ посилався на постанову Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11), в якій, на думку найвищої судової інстанції, вже було сформульовано відповідну правову позицію.

Зазначені правові позиції детально аналізувалися в нашому матеріалі «Здійснилася мрія податківців»(11.11.15).

Проте в судовому рішенні від 26 січня 16 року ВСУ пішов далі і наполягає на тому, що «статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами».

Ця теза, очевидно, покликана обґрунтувати решту правових наслідків, які на думку ВСУ, випливають з факту фіктивності, зокрема, відсутність права на податковий кредит у особи, яка придбала актив у фіктивного контрагента.

Цікаво, що у судовому рішенні, яке аналізується, ВСУ погодився із судами попередніх інстанцій у тому, що спірні господарські операції, які були підставою для формування податкового кредиту, фактично мали місце.

Цитата з постанови від 26.01.2016 р.: «У справі, що розглядається, суди встановили, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, зокрема з товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» (той контрагент, щодо якого мав місце вирок за статтею 205 КК України - прим. авт.), тому на підставі отриманих податкових накладних та інших первинних документів ТОВ обґрунтовано віднесло суми до податкового кредиту та до складу валових витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Крім того, суди встановили, що придбаний товар та отримані послуги від контрагентів, у тому числі і ТОВ «РІП», позивач в подальшому реалізував у господарській діяльності.

Жодних дефектів у правовому статусі позивача або його контрагентів ані відповідач, ані суд не встановили».

Незважаючи на встановлену реальність господарської операції, ВСУ не підтвердив право позивача у справі на податковий кредит. Отже, як вважає ВСУ, фіктивність суб'єкта господарювання виключає правомірність формування податкового кредиту та інших даних податкового обліку і в тому разі, коли відповідні господарські операції є реальними і спричинили відповідні зміни в стані активів та/або зобов'язаннях платника податку, що є ознакою господарської операції згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ВСУ фактично ототожнює поняття «фіктивність суб'єкта господарювання» і «фіктивність господарської діяльності». І обґрунтуванням для цього, очевидно, є «статус фіктивного підприємства, що несумісний з легальною підприємницькою діяльністю».

При цьому будь-які логічні судження в судовому рішенні повинні підкріплюватися нормами чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних відносин.

На жаль, у постанові ВСУ від 26 січня 2016 року відсутні посилання на конкретні норми матеріального права, на підставі яких зроблено висновок щодо «несумісності статусу фіктивного підприємства» із правом його контрагента-покупця на податковий кредит із ПДВ.

Понад це, чинне законодавство України не використовує поняття «фіктивна господарська діяльність», яке вжито ВСУ в тексті судового рішення. Існують лише поняття «фіктивний суб'єкт господарювання» та поняття «фіктивне підприємництво» як склад злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Разом із тим, мотивувальна частина постанови, що аналізується, не містить посилань на зазначені норми.

Немає навіть посилань на статтю 55-1 Господарського кодексу України, які встановлюють ознаки фіктивного підприємництва. Можливо, ця норма не зазначена тому, що єдиним передбаченим нею правовим наслідком фіктивності суб'єкта господарювання є припинення юридичної особи? Причому таке припинення відбувається за загальним порядком, тобто з проведенням ліквідаційної процедури із виявленням майна і розрахунками з кредиторами, що вже саме по собі ставить під сумнів висновок про те, що діяльність фіктивного суб'єкта господарювання не породжує жодних правових наслідків.

Також можна припустити, що ВСУ керувався змістом диспозиції статті 205 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона.

Проте ця норма чітко вказує на те, що елементом складу злочину є мета у вигляді прикриття незаконної діяльності або здійснення забороненої діяльності саме тими особами, які вчинили злочин. При цьому не йдеться про контрагентів фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності. Також ця норма жодним чином не регулює податкові правовідносини.

В свою чергу, правила оподаткування поширюються і застосовуються не лише до законної діяльності. Об'єктом оподаткування можуть бути і незаконні доходи. Приклад - визнання об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб коштів або майна, отриманих як хабар (підпункт 164.2.12 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).

Тому нелегальний характер діяльності суб'єкта господарювання не свідчить про те, що у відповідних випадках (зокрема, у разі виникнення об'єктів оподаткування) не виникає відповідних податкових наслідків - причому як для самого фіктивного підприємства, так і для його контрагентів.

Крім того, якщо розвивати тезу про «відсутність легальної підприємницької діяльності» у фіктивного підприємства, можна дійти цікавих висновків щодо необхідності повернути такому суб'єкту всі податки, сплачені ним до бюджету (якщо таке мало місце). Адже відсутність діяльності, як стверджує ВСУ, означає відсутність податкових наслідків, зокрема, об'єктів оподаткування. Відтак, усі суми, які сплатили подібні суб'єкти, є надміру сплаченими податками. Чи все ж таки сплачене до бюджету є законним, а податковий кредит - ні? Цікава думка ВСУ з цього приводу…

Чим же тоді керувався ВСУ, розвиваючи свою правову позицію?

Очевидно, до цього спонукали численні зловживання платників податків, які полягають у навмисному використанні фіктивних суб'єктів господарювання для ухилення від податків. І ВСУ поставив за мету будь-що припинити саму можливість таких зловживань.

Але якою ціною? І чи справді подібна правова позиція сприятиме покращенню роботи фіскальних органів?

Наведемо власну думку з цього приводу.

Видається, що будь-які податкові шахрайства мають викриватися із установленням особи, яка отримала неправомірну вигоду від невиконання податкових зобов'язань. Саме ця особа повинна нести відповідальність, зокрема фінансову.

Судова практика України, як і багатьох інших держав, також оперує поняттям «неправомірна податкова вигода». Характерно, що в постанові від 26 січня 2016 року ВСУ порушує це питання і навіть розкриває ознаки неправомірної податкової вигоди. Серед цих ознак ВСУ виділяє «відсутність документів первинного обліку».

На думку ВСУ, документи, складені від імені фіктивного контрагента, не можуть підтверджувати реальність господарської операції, а отже, і правомірність податкової вигоди (зокрема, права на податковий кредит з ПДВ), оскільки не є належно оформленими і підписаними уповноваженими особами. Такі документи є відсутніми. Це, на думку ВСУ, випливає з того, що наявність вироку щодо фіктивного підприємництва за статтею 205 Кримінального кодексу України означає фіктивність господарської діяльності особи, а відтак, і нікчемність усіх документів, складених від її імені.

Отже, ВСУ фактично ототожнює визнання суб'єкта господарювання фіктивним із відсутністю юридичного значення всіх документів, складених від імені такого суб'єкта.

Разом із тим, чинне українське законодавство ніколи не містило приписів, які би давали підстави для таких висновків. Понад це, стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає як повноважну на складення і підписання первинних документів особу саме того, хто фактично здійснював господарську операцію (див. матеріал «Здійснилася мрія податківців»).

Отже, немає підстав вважати, що первинні документи, складені від імені фіктивного суб'єкта господарювання за умови фактичного здійснення господарської операції, є відсутніми. Відповідно, немає підстав для позбавлення податкової вигоди контрагента фіктивного суб'єкта господарювання.

Та й взагалі, чи правильно у розглядуваному контексті ВСУ вживає поняття «необґрунтована податкова вигода»?

Відповідне поняття також відсутнє у чинному законодавстві. Разом із тим, його доктринальне використання полегшує розуміння податкових правовідносин і може бути орієнтиром для практичного правозастосування.

В найзагальнішому розумінні під неправомірною податковою вигодою можна розуміти отримання будь-яких переваг майнового характеру за рахунок неналежного виконання податкових обов'язків.

Отже, аби стверджувати, що платник податків отримав неправомірну податкову вигоду, необхідно встановити, по-перше, факт набуття майнових переваг (наприклад, економія на податкових платежах), а по-друге, факт невиконання податкового обов'язку.

І тут, на нашу думку, універсальний підхід ВСУ до оцінки наслідків фіктивності контрагентів платників податків має певні вади.

По-перше, чи існує у платників податків обов'язок перевіряти контрагентів на можливу фіктивність? Гадаю, відповідь очевидна і підтверджена судовою практикою адміністративних судів - подібний обов'язок у законодавстві відсутній і за умови дотримання розумної обачності платник податків не повинен відповідати за податкові порушення своїх контрагентів. Така позиція, серед іншого, ґрунтується на рішенні Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» та інших судових рішеннях цієї інституції. Отже, контрагент фіктивного суб'єкта господарювання не може вважатися таким, що не виконав свого податкового обов'язку лише через те, що отримав складені таким суб'єктом первинні документа та використав їх у податковому обліку.

По-друге, чи в усіх випадках контрагент фіктивного підприємства є одержувачем майнових переваг від несплати податків?

Наведемо приклад «із життя».

Не є новиною, що в Україні є поширеним ввезення товару без митного оформлення, тобто контрабанда. Згодом, аби такий товар легалізувати, необхідні документи від українських компаній. Зазвичай, для цього використовуються фіктивні підприємства. В подальшому від імені цих підприємств оформлюються документи, за якими контрабандні товари постачаються цілком легальним покупцям, які вже використовують ці товари в своїй господарській діяльності.

Далеко не завжди покупець має об'єктивну змогу пересвідчитися, що проданий йому товар не був належним чином розмитнений, особливо коли йдеться про товари, що не є індивідуально-визначеними.

При цьому контрабандний товар постачається сумлінному платникові податків за реальною ціною, але документи на постачання видані від імені фіктивних суб'єктів господарювання. Далеко не в усіх випадках покупець товару отримує назад від «псевдопродавця» частину сплачених з товар коштів, тобто не в усіх випадках взаємодія з фіктивними контрагентами є конвертацією коштів у готівку.

Натомість, всю вигоду від несплати податків нерідко залишають собі ті особи, які ввозили товари в Україну без сплати митних платежів.

Чи можна у такому разі стверджувати, що сумлінний платник податків, який не був залучений до протиправної легалізації контрабандного товару і не міг дізнатися про це, отримав «неправомірну податкову вигоду»?

Гадаємо, відповідь є очевидною. У розглядуваному випадку одержувачем неправомірної вигоди є контрабандисти. У свою чергу, добросовісний платник податків не отримав жодних переваг від того, що фактично придбав товар, але за документами, складеними від імені фіктивних підприємств. Усієї шкоди бюджетові заподіяли шахраї контрабандисти, але якщо керуватися правовою позицією ВСУ, відповідати за втрати бюджету доведеться сумлінному платникові податків.

Подібна ситуація може мати місце не лише з незаконно імпортованими товарами. Поширеними є випадки, коли сільськогосподарська продукція скуповується у населення за готівку, але легалізується через фіктивні підприємства і постачається цілком легальним підприємствам - експортерам, переробникам. Загальновідомою є також ситуація на ринку металобрухту тощо.

Крім того, створення фіктивного підприємства може мати на меті не лише отримання неправомірної податкової вигоди. Наприклад, особа, якій заборонено займатися певними видами діяльності, хоче вести бізнес і оформлює його на підставних осіб. Таке підприємство може цілком легально сплачувати всі податки, а єдиною метою його фіктивності є приховування особи справжнього власника. У цьому разі слід також вважати всі первинні документи відсутніми, якщо згодом щодо такого підприємства буде ухвалено вирок стосовно фіктивності?

Звісно, окремі платники податків, що за зовнішніми ознаками є цілком сумлінними, не лише залучені до окреслених зловживань, але є організаторами подібних схем.

Втім, у цьому і полягає належна робота контролюючих органів - відокремити шахраїв від сумлінних господарюючих суб'єктів, єдиною метою яких є працювати і намагатися отримати прибутки. На жаль, саме збирання необхідної доказової бази щодо податкових зловживань залишається основною проблемою у роботі фіскальних органів, яким значно простіше «призначити» вигодонабувачем реальне підприємство, що сумлінно сплачує податки і не приховує власні активи. Адже в такому разі завжди можна щось стягнути до бюджету, нехай і з особи, яка нічого не порушувала.

Натомість викривати справжніх порушників значно складніше. До того ж, такі зловживання, як правило, ретельно готують, а тому на підприємствах, що використовуються у незаконних схемах, зазвичай немає жодних активів. Відповідно, фіскалам нічого стягувати з таких підприємств, якщо навіть і нарахувати їм несплачені податкові зобов'язання.

Може, саме у цьому і полягає причина, з якої контролюючі органи не бажають шукати справжніх винуватців, а зосереджуються на сумлінних платниках податків?

А правова позиція ВСУ лише сприяє такій побудові роботи фіскальних органів.

Замість того, аби орієнтувати контролюючі органи на збирання доказів причетності покупців до незаконних дій фіктивних суб'єктів господарювання, або доказів, що спростовують реальність господарської операції, можна ініціювати кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України. У більшості випадків розслідування таких справ обмежується лише пошуком підставною особи, на яку було оформлено підприємство. Натомість, справжні організатори ховаються у вироках під терміном «невстановлені особи». Хоча насправді саме ці особи і є податковими шахраями.

А далі - справа «техніки». Є вирок щодо фіктивності - є податкові нарахування всім, хто придбав товар за відповідними документами. І байдуже, чи був залучений покупець до неправомірних дій - головне, аби він мав активи, які можна стягнути.

При цьому суд уже не зможе захистити права платника податків навіть за умови, коли такий платник наведе беззастережні докази своєї непричетності до зловживань контрагента - адже документи, складені від імені фіктивного контрагента, відповідно до правової позиції ВСУ, є юридично відсутніми. І байдуже, що фактично операція відбулася.

При цьому контрагент платника податків позбавлений процесуальної можливості оскаржити вирок, ухвалений у кримінальній справі щодо посадових осіб його контрагента.

Коло замикається.

Виходить, у боротьбі з податковими шахраями фіскали ладні використовувати будь-які методи, а що при цьому можуть зазнати утисків сумлінні платники податків - байдуже.

Але гірше те, що суди змушені враховувати правові позиції ВСУ, як-от у постанові від 26 січня 2016 року, і відмовляти платникам податків у захисті навіть у тому разі, коли особу притягають до відповідальності за чужі порушення.

Причому в судових рішеннях ВСУ простежується поширення відповідальності на платника податків не лише за безпосередні операції з фіктивним контрагентом, а навіть і за той факт, що постачальник платника податків мав таку взаємодію.

Так, у постанові від 17.11.15 у справі за позовом ТОВ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» до ДПІ в м. Херсоні ГУ ДФС у м. Херсоні ВСУ залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким визнано обґрунтованим визначення позивачеві суми податкових зобов'язань. За обставинами справи, позивач мав спірні операції з трьома контрагентами, але щодо одного з них не було доказів фіктивності. Натомість були пояснення про непричетність до діяльності з боку посадових осіб постачальників контрагента позивача, тобто «контрагентів контрагента». ВСУ вирішив, що цього факту достатньо для визнання неправомірними сум податкового кредиту позивача, хоча останній не мав жодних стосунків із фіктивними контрагентами другої ланки в ланцюгу постачань.

Очевидно, ВСУ виходив із того, що придбати товар у фіктивного підприємства неможливо, а отже, і подальший перепродаж цього товару позивачеві не міг мати місця. Але чи достатньо в подібних ситуаціях самої відсутності доказів правомірного придбання товару контрагентом платника податків для того, аби визнати протиправним формування витрат і податкового кредиту безпосереднім покупцем?

Ця ситуація не є однозначною. Адже в окремих випадках контрагент покупця-сумлінного платника податків міг придбати товар із порушеннями, наприклад, за готівку, а легалізувати подібну операцію за допомогою фіктивних постачальників, які насправді товар не передавали. Разом із тим - чиє це порушення, якщо неправильно відображений у податковому обліку постачальника товар фактично був переданий покупцю саме цим постачальником? Невже останнього в ланцюгу покупця товару, який добросовісно не знав про махінації його контрагента? Для подібного висновку необхідні докази того, що останній покупець активу міг знати про зловживання постачальника і був до них залучений, отримавши неправомірну податкову вигоду. А якщо таких доказів немає - хто повинен нести відповідальність?

Свого часу ВСУ надав чітку відповідь на це питання - платник податків не може нести відповідальність за дії свого контрагента. Наприклад, у постанові від 13 січня 2009 року (справа № 21-1578во08), в якій Верховний Суд України зазначив, що «визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні». У постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Необхідність дотримання згаданої правової позиції підтверджена постановою ВСУ від 31.01.11 у справі № 21-42а10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Як бачимо, правові позиції ВСУ з тих часів зазнали значної еволюції…

Також варто зазначити, що і в останніх судових рішеннях ВСУ не завжди категорично стверджує про те, що юридична особа не може функціонувати за умови, коли фізична особа, яка її зареєструвала, заявляє, що вона не була ініціатором і активним учасником його створення, але при цьому повідомляє про причетність до реєстрації підприємства іншої особи. Зокрема, у постанові від 30.09.15 у справі за позовом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ МДЗ у Миколаївській області до ТОВ «ФОРС-ЮГ» ВСУ вказав на необхіднсть з'ясувати відповідне питання і направив справу на новий судовий розгляд. При цьому позовні вимоги пред'являлися контролюючим органом про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів. Та навіть у цьому разі ВСУ визнав за доцільне перевірити, чи могла працювати юридична особа без участі засновника, за допомогою інших осіб.

Видається, що подібна ситуація із судовою практикою в розглядуваній категорії спорів може бути підставою для звернення платників податків до Європейського Суду з прав людини. Можливо, ця судова інстанція зможе відповісти на питання щодо того, чи відповідає ознакам справедливого балансу ситуація, що склалася довкола взаємодії між сумлінними платниками податків і фіктивними контрагентами, врахувавши при цьому свої попередні рішення у справах «Інтерсплав» проти України», «Булвес» проти Болгарії» тощо.

Варто визнати, що на сьогодні судова практика адміністративних судів нижчих інстанцій, у тому числі Вищого адміністративного суду України, починає змінюватися із урахуванням останніх правових позицій ВСУ.

Цікаво, чи влаштовує така тенденція сумлінних платників податків, які, вочевидь, потерпають від застосування «невибіркової» зброї проти незаконних податкових махінацій?

Чи можуть мати місце сподівання на те, що окремі платники податків зможуть надати беззаперечні докази своєї непричетності до зловживань контрагентів, і це спонукає ВСУ переглянути свою позицію? Чи, може, ВСУ має рацію і добросовісних платників податків, які готові відстоювати власні законні інтереси, насправді в Україні не існує? Або такі платники сподіваються на те, що це стосуватиметься когось іншого, а їх особисто минеться?

Звертаємо увагу на те, що ми не ставимо під сумнів законність та обґрунтованість судових рішень ВСУ, що аналізувалися у цій статті. У справах, які розглянуті, наявні цілком обґрунтовані сумніви у реальності господарських операцій, вчинених платниками податків, і відповідно, у коректності даних їх податкового обліку. Разом із тим, вважаємо за доцільне формулювати правові позиції в такий спосіб, аби при цьому залишалася можливість для захисту прав сумлінного платника, що може мати місце навіть у операціях із фіктивними підприємствами.

Ще раз підкреслюємо, що все викладене в цій статті відображає лише особисту думку автора.

Автор: Антон Поляничко, науковий консультант, Вищий адміністративний суд України.

Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/

Подробнее

15
Mar
0

В НААУ разработают законопроект, усиливающий защиту и безопасность адвокатов

Dima // 0 Коментариев

Председатель Национальной ассоциации адвокатов Украины, САУ Лидия Изовитова провела встречу с председателями комитетов защиты прав и гарантий адвокатской деятельности, защиты прав человека, по международным связям и нового комитета по медиации. Об этом сообщается на сайте НААУ.

В связи с резким ростом нарушения прав и гарантий адвокатской деятельности, возникновением таких тревожных случаев, как исчезновение и убийства адвокатов, председатель НААУ поручила комитету защиты прав и гарантий адвокатской деятельности разработать проекты изменений в законы «Об адвокатуре и адвокатской деятельности», Уголовно процессуального кодекса, которые будут направлены на усиление защиты и безопасности адвокатов, защита адвокатской тайны и адвокатского досье. Также профильный комитет должен разработать проект Правил охраны и безопасности для офисов адвокатов.

Все эти документы будут представлены на обсуждение законопроекта «О внесении изменений в закон «Об адвокатуре и адвокатской деятельности», которое НААУ проводит в Киеве 25

Джерело: http://pravo.ua/

Подробнее

11
Mar
0

Правительство планирует разработать проект для легализации однополых браков

Dima // 0 Коментариев

В Украине до 2-го квартала 2017 года планируется разработать законопроект о легализации зарегистрированного гражданского партнерства для разнополых и однополых пар. Об этом говорится в распоряжении правительства №1393-р от 23 ноября 2015 года, опубликованном на сайте правительства в пятницу.

Как ожидается, документ будет учитывать имущественные и неимущественные права, в частности, владение и получение имущества в наследство, содержание одного партнера другим в случае нетрудоспособности, а также конституционное право не давать показания против своего партнера.

Распоряжение правительства №1393-р утверждает план действий по реализации Национальной стратегии в сфере прав человека на период до 2020 года.

 

Джерело: http://pravo.ua/

Подробнее

11
Mar
0

Для працівників органів судової влади напишуть кодекс етики

Dima // 0 Коментариев

На перше півріччя 2016 року заплановано створення Кодексу етичної поведінки працівників органів судової влади.

Це є одним із заходів на виконання орієнтовного плану роботи Ради суддів України на перше півріччя 2016 р., затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 04.03.2016 року №42.

Відповідно існуючі правила поведінки працівників апарату судів збираються переглянути. Створення робочої групи з цього питання передбачено до 11 березня, тобто до сьогодні.

Нагадаємо, нещодавно РСУ затвердилакоментар до кодексу суддівської етики, а Кабмін підготував правила етичної поведінки держслужбовців. Можливо, частина цих напрацювань КМУ знайде своє відображення у кодексі для працівників органів судової влади. З огляду на це слід зауважити, що урядові правила містять заборону на критику.

 

Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

04
Mar
0

Топ-10 правовых событий недели для бизнеса

Dima // 0 Коментариев

1. АМКУ обязан публиковать все свои решения на сайте

3 марта вступил в силу Закон № 782-VIII об обеспечении прозрачности деятельности АМКУ, согласно которому в течение 10 рабочих дней со дня принятия на сайте АМКУ публикуется: информация о принятии распоряжения о начале рассмотрения дела о согласованных действиях, концентрации; решение, принятое по результатам рассмотрения заявлений, дел о согласованных действиях или концентрации; решения по результатам рассмотрения дел о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции и решения по результатам рассмотрения дел о недобросовестной конкуренции.

2. Введено электронное администрирование реализации горючего

Система электронного администрирования реализации горючего введена с 1 марта. Юрлица и ФЛП, которые будут осуществлять реализацию горючего, подлежат обязательной регистрации как плательщики акцизного налога до начала осуществления реализации. Госказначейство открыло счета плательщикам акцизного налога, которые включены в реестр плательщиков акцизного налога с реализации горючего. В свою очередь, ГФС разъяснила нюансы электронного администрирования реализации горючего.

3. НБУ оставил учетную ставку на уровне 22%

Национальный банк Украины решил оставить учетную ставку на уровне 22 % годовых, 3 марта приняв постановление № 135 «О регулировании денежно-кредитного рынка». В дальнейшем НБУ намерен постепенно смягчать монетарную политику в случае снижения инфляционных рисков.

4. Кабмин предложил отменить 18 разрешительных документов

Правительственным законопроектом № 4131 предусматривается отмена 18 документов разрешительного характера и лицензии на осуществление туроператорской деятельности. Среди разрешений, которые отменяются, также свидетельство об установлении категории отелей, карантинное разрешение (на импорт и транзит) и др. Кроме того, предлагается установить возможность осуществления некоторых видов хоздеятельности на основании представления декларации, без получения документа разрешительного характера (10 документов, в частности, сертификат оценочной деятельности, разрешение на занятие народной медициной, разрешение на содержание диких животных и т.д.).

5. Перевозчики могут получить лицензию по почте

Теперь перевозчики могут сэкономить свое время и средства, поскольку им уже не нужно в обязательном порядке ехать в Киев для получения лицензии в Укртрансбезопасности - такую услугу будут оказывать отделения почтовой связи. В отделении Укрпочты можно передать весь пакет документов на получение той или иной лицензии. Перевозчик может также забрать документы в Укрпочте, или же по желанию в Киеве.

6. НКЦБФР ужесточает правила включения аудиторских фирм в реестр

Подготовлены изменения в Порядок ведения реестра аудиторских фирм, которые могут проводить аудиторские проверки профессиональных участников рынка ценных бумаг. Повышаются требования к аудиторским фирмам, которые хотят быть включенными в Реестр. В частности, фирма должна будет предоставлять свидетельство АПУ о соответствии системы контроля качества, иметь собственный веб-сайт и осуществлять аудиторскую деятельность не менее 3 лет. Также предполагается, что фирма может быть исключена из Реестра за отсутствие предоставления аудиторских услуг профучастникам рынка ценных бумаг в течение 12 месяцев с даты включения в Реестр.

7. Утвержден порядок представления декларации об отходах

Постановлением № 118 Кабмин утвердил Порядок представления декларации об отходах. Субъекты хозяйствования в сфере обращения с отходами, деятельность которых приводит исключительно к образованию отходов, для которых показатель общего образования отходов составляет от 50 до 1000 условных единиц, ежегодно подают декларацию по форме согласно приложению. Декларация подается раз в год одновременно в бумажной и электронной форме.

8. Предлагается ввести механизм корпоративного договора

В парламенте зарегистрирован законопроект № 4160, которым запланировано ввести механизм корпоративного договора для структурирования взаимоотношений между акционерами или участниками общества с ограниченной ответственностью. Законопроектом предполагается ввести в действующее законодательство нормы о заключении корпоративных договоров - договоров о реализации прав участников (учредителей) ООО и договоров между акционерами.

9. 
Процедура предоставления спецразрешений на пользование недрами становится прозрачной

Кабмин 2 марта утвердил изменения в порядок проведения аукционов по продаже спецразрешений на пользование недрами. Предусматривается возможность для бизнеса самостоятельно инициировать вынесение отдельных участков недр на аукционы, уточнены основания для отказа в предоставлении недр в пользование. Значительно уменьшается перечень оснований, которыми ранее пользовались для избежания аукциона. Теперь бизнесу будет предоставляться достаточно времени и информации для изучения лота, что должно создать между недропользователями честную конкуренцию.

10. Правительство хочет повысить акцизный налог на сигареты

Кабмин подал в парламент законопроект № 4158, которым предлагается увеличение адвалорной ставки акцизного налога на табачные изделия на 3 процентных пункта - с 12% до 15%. Соответствующие изменения запланировано внести с целью гармонизации налогообложения табачных изделий с требованиями европейского законодательства, выравнивания налоговой нагрузки на дорогие и дешевые сигареты. Сейчас в Украине акцизная нагрузка на дорогие сигареты значительно меньше, чем на дешевые.

 

Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/

Подробнее

04
Mar
0

Порошенко погодив залучення радників для приватизації держмайна

Dima // 0 Коментариев

Підготовка до приватизації та продажу об'єктів державного майна групи Г може здійснюватися із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідний Закон "Про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень)"(законопроект № 2319а-д) підписав Прездент України.
Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії. Критерії, що встановлюються Кабміном, мають  передбачати, зокрема:
- досвідченість радника у виконанні аналогічних завдань;
- можливість центрального представництва та залучення інших консультантів;
- компетентність (кваліфікація, досвід, знання та навички);
- запропонована радником методика підготовки до продажу, стратегія продажу, матеріально-технічне забезпечення та
організація проекту;
- запропоновані радником терміни підготовки до продажу та продажу об’єкта приватизації.
Залучення та визначення радників для підготовки до приватизації та продажу об'єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні КМУ встановлюються такі основні завдання радників:
- збір інформації та аналіз економічних, технічних та фінансових показників діяльності підприємства;
- приведення основних показників бухгалтерської звітності підприємства у відповідність із стандартами бухгалтерського обліку;
- проведення аудиту;
- визначення інвестиційної привабливості підприємства та можливих шляхів її підвищення, шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості, рекомендацій щодо встановлення основних цін і тарифів на продукцію та послуги, маркетингової політики, інших заходів;
- забезпечення проведення незалежної оцінки з метою визначення вартості пакетів акцій та подання звіту про оцінку майна для затвердження державним органом приватизації;
- підготовка документації про підприємство згідно з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції;
- здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.
Також пропонується не допускати до процесів приватизації у якості покупців до кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державах, які визнані ВР державою-агресором або стосовно яких застосовано санкції, юридичні особи, власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) яких є резидент держави, яка визнана ВР державою-агресором та держави, які визнані ВР державою-агресором. А також поширити це обмеження на фізичних осіб чи пов’язаних з ними осіб, які мають громадянство держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.

Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

25
Feb
0

Чи потрібно змінювати дозвільні документи, якщо перейменували місто?

Dima // 0 Коментариев
При зміні назви населених пунктів, районів та областей, але коли не змінюється фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку, переоформлювати документи дозвільного характеру не потрібно.
На це у своєму роз'ясненні щодо підстав переоформлення документів дозвільного характеру звертає увагу Державна регуляторна служба України.
Так, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який набрав чинності 21 травня 2015 року, та яким доручено відповідним органам у шестимісячний строк провести громадські слухання й подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного
тоталітарного режиму.
Водночас, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру встановлюється вичерпний перелік підстав для переоформлення документа дозвільного характеру.
У частині восьмій статті 41 цього Закону йдеться, що підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання. Але статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Отже, переоформлювати документи дозвільного характеру не потрібно.
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

24
Feb
0

Спірні питання відповідальності за порушення грошових зобов’язань

Dima // 0 Коментариев
Судова практика виявила складні питання застосування строків давності стосовно неустойки, пов’язані з недосконалістю законодавства, а також із застосуванням приписів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. У Первомайському міськрайонному суді Харківської області пропонують удосконалити нормативну базу.
Несуттєвий вплив
Відповідальність за невиконання грошових зобов’язань передбачена ст.625 Цивільного кодексу, відповідно до ч.2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір процентів не визначено договором або законом.
Спірних питань щодо застосування вказаної норми в Первомайському міськрайонному суді Харківської області не було, оскільки, незважаючи на відповідне посилання у переважній більшості рішень у справах, розглянутих по суті, суди застосовували бланкетну диспозицію згаданої статті, зафіксовану в ч.1 — неможливість незвільнення боржника від виконання грошових зобов’язань.
Чому норма щодо 3% річних та індексу інфляції жодного разу не застосовувалася? Така практика склалася через те, що, по-перше, позивачі цього питання не порушували (через більш жорсткі санкції, передбачені в договорах щодо неустойки, як у вигляді пені, так і у вигляді штрафу), а по-друге, тому, що індекс інфляції, котрий обчислюється державною службою статистики, у період 2010—2013 років, які передували моменту звернення до суду, у 2010-му становив 109,1%, 2011-му— 104,6%, 2012-му — 99,8% (була зафіксована дефляція), 2013-му — 100,5%. Тобто цей індекс мав несуттєвий вплив на розмір позовних вимог, а проценти при видачі кредитних коштів у вказаний період (2010—2013 роки) за користування грошима в середньому по фінансовому сектору коливалися в межах 15—25% річних, що, знову-таки, неабияк впливало на розмір позовних вимог позивачів, якими у всіх випадках виступали фінансові установи.
Зміни та скасування рішень у суді апеляційної інстанції стосувалися або використання умов договору факторингу (справи №№632/827/14ц, 632/830/14ц, 632/831/14ц), або застосування закону «Про захист прав споживачів» щодо
участі у групах для отримання кредитних коштів (справа №632/964/14ц), або відмови у стягненні коштів за кредитним договором при наявності рішення, ухваленого раніше в іншій справі між тими самими сторонами, про стягнення заборгованості за кредитом без розірвання кредитного договору (справа №632/161/14ц) тощо. У всіх вказаних випадках застосуванню підлягали норми ЦК щодо договору факторингу (стст.1077—1084) чи щодо предмета кредитного договору (стст.1049, 1051) або навіть постанови ВС, правові висновки в яких відповідно до ст.3607 Цивільного процесуального кодексу є обов’язковими для виконання, в тому числі всіма судами України. Таким чином, прямого стосунку до практики розгляду спорів, пов’язаних із відповідальністю за порушення грошових зобов’язань, вони не мали.
Законодавчі прогалини
Стосовно неустойки існує кілька складних питань, які потребують вирішення, можливо, шляхом унесення змін до чинного законодавства.
Зокрема, в суді склалася стала практика щодо зменшення розміру неустойки в деяких категоріях справ за ч.3 ст.551 ЦК — із заявлених позивачами вимог до розміру суми заборгованості за кредитом. Така позиція суду простежується, зокрема, у справі №632/2707/14ц (2/632/62/15), коли було зменшено розмір неустойки, заявленої до відшкодування, оскільки той майже у 30 разів перевищував суму заборгованості за кредитом і відповідачка мала двох неповнолітніх дітей. Вказане рішення, як і більшість інших, набрало законної сили й в апеляційному порядку не оскаржувалося. Більше того, така позиція відповідає практиці Апеляційного суду Харківської області й усіх без винятку судів першої інстанції Харківщини. Зокрема, пропонується звернутися до законодавця щодо її закріплення на рівні нормативної бази; доповнити ч.3 ст.551 ЦК і викласти її таким чином: «Розмір неустойки зменшується судом до суми заборгованості за кредитом, якщо він у 2 і більше разів перевищує розмір збитків, доведених стороною у справі. При цьому суд обов’язково бере до уваги поведінку боржника щодо сплати заявленого розміру неустойки в позасудовому порядку та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та прямо впливають на матеріальне становище боржника».

Складним є питання застосування строків давності в такій категорії справ, що пов’язано як із прийняттям постанови пленуму ВСС «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 7.02.2014 №7, зокрема п.31 (щодо застосування строків давності у кредитних справах), відповідно до якої знов обов’язковим стало подання відповідачем у справі заяви про застосування строків позовної давності (раніше діяв безумовний порядок їхнього застосування самим судом), так із багатьма постановами ВС, зокрема у справах №6-61цс/14 від 18.06.2014, №6-11цс13 від 6.11.2013, №6-14цс14 від 19.03.2014 тощо.

Так, у справах №632/1722/14-ц та №632/314/14-ц підставою для повного (в першому) та часткового (в другому випадку) скасування рішення судів першої інстанції стало саме застосування строків давності щодо заявлених позовних вимог. Зокрема, у справі №632/1722/14-ц суд апеляційної інстанції скасував заочне рішення суду першої інстанції, визнавши обгрунтованість подання відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, а у справі №632/314/14-ц, навпаки, частково скасував рішення про застосування строків, визначивши, що відповідачем були здійснені оплати в межах трирічного строку, що унеможливлює застосування строків давності. При цьому стосовно неустойки рішення суду першої інстанції (щодо відмови в задоволенні позовних вимог) було залишене в силі саме через застосування згадуваних строків.

Як убачається із зазначеного, правильне вирішення справ щодо стягнення неустойки та застосування строків позовної давності пов’язане з урегулюванням питання на рівні внесення змін до відповідної постанови пленуму ВСС стосовно того, чим саме повинен підтверджуватися факт сплати чергового платежу в межах трирічного строку позовної давності (лише витягом про рух коштів на рахунку чи іншими доказами з боку позивача чи відповідача).

 

Джерело: http://zib.com.ua

Автор: ОЛЕГ КОЧНЄВ, суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

Подробнее

19
Feb
0

Топ-10 правовых событий недели для бизнеса

Dima // 0 Коментариев
1. Вступил в силу Закон о переходе на электронные закупки
19 февраля вступил в силу Закон «О публичных закупках», которым предусматривается обязательность проведения закупочных процедур через электронную систему, автоматическую оценку тендерных предложений и т.д. Закон вводится в действие с 1 апреля 2016 года для центральных органов исполнительной власти и заказчиков, осуществляющих деятельность в отдельных сферах хозяйствования, а с 1 августа 2016 года - для всех заказчиков. Процедуры, начатые до вступления в силу этого Закона, завершаются согласно предыдущему порядку.
2. Утвержден порядок ведения реестров по возмещению НДС

Правительство приняло постановление, которым утвержден Порядок ведения и формы реестров заявлений о возврате суммы бюджетного возмещения. Документ принят во исполнение недавних изменений в налоговое законодательство, предусматривающих создание 2-х публичных открытых реестров с одинаковой системой хронологического возмещения НДС (Закон № 909). В эти реестры будут вноситься заявки на возмещение НДС от компаний, которые соответствуют (для первого реестра) и не соответствуют (для второго реестра) критериям, определенным в пункте 200.19 статьи 200 НК.
3. Украина приостановила транзитные перемещения грузовиков РФ
15 февраля Кабмином принято решение о временном приостановлении транзитных перевозок грузовыми автомобилями, зарегистрированными в РФ, по территории Украины. Такой запрет действует до момента получения объяснений от российской стороны и решению ситуации, поскольку Российская Федерация в нарушение правил и процедур ВТО и двустороннего межправительственного соглашения остановила движение украинских грузовых автотранспортных средств по территории РФ.
4. Действует обновленный порядок направления налоговых уведомлений-решений

16 февраля вступил в силу Порядок направления контролирующими органами налоговых уведомлений-решений плательщикам налогов, утвержденный приказом Минфина № 1204. Документ определяет порядок составления контролирующими органами налоговых уведомлений-решений; направления (вручения) контролирующим органом налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам; отзыва налоговых уведомлений-решений. В приложениях к Порядку приведены формы налоговых уведомлений-решений.
5. Принят Закон об изменениях относительно спецконфискации и ареста имущества

Верховная Рада 18 февраля приняла Закон о внесении изменений в УК и УПК относительно усовершенствования процедуры ареста имущества и института специальной конфискации. В частности, предусмотрено: возможность наложения ареста на имущество в уголовном производстве в случаях необходимости сохранения доказательств; применение специальной конфискации; применение конфискации как вида наказания (меры уголовно-правового характера) к физическим (юридическим) лицам; обеспечение выполнения гражданского иска или взыскания с юридического лица полученной неправомерной выгоды.
6. ГФС рассказала о правилах проведения внеплановых документальных проверок в 2016 году
ГФС рассказала, что с 01.01.2016 возможность проведения документальных внеплановых проверок оставлена только для проверок по вопросам соблюдения валютного и другого законодательства, не урегулированного НК. В связи с этим в случае получения контролирующим органом налоговой информации, свидетельствующей о нарушении налогоплательщиком налогового законодательства, организацию и проведение документальных внеплановых проверок целесообразно осуществлять на основании подпункта 78.1.4 пункта 78.1 статьи 78 НК (выявлено недостоверность данных, содержащихся в налоговых декларациях, представленных налогоплательщиком, если налогоплательщик не предоставит объяснения и их документальные подтверждения на письменный запрос контролирующего органа, в котором указано о выявленной недостоверности данных, и соответствующую декларацию в течение 10 рабочих дней со дня получения запроса). Что касается проведения документальных внеплановых проверок, начатых до вступления в силу Закона № 909, то такие проверки завершаются в соответствии с основаниями, из которых они предназначены, и приказов об их проведении.
7. Минфин презентовал законопроект об уполномоченных экономических операторах
Минфином разработан законопроект о внесении изменений в Таможенный кодекс относительно уполномоченного экономического оператора и упрощений таможенных процедур. Запланировано ввести в Украине действенный механизм института УЭО, аналогичный тому, который функционирует в ЕС. Ожидается, что введение УЭО поможет улучшить экономические и административные условия для таможенного оформления товаров украинскими экспортерами и импортерами, поможет бороться с коррупцией и административным давлением на предпринимателей со стороны таможенных органов.
8. Налоговики рассказали, когда можно использовать факсимиле
Использование факсимильного воспроизведения подписи при оформлении первичных документов по письменному соглашению сторон, в которой содержатся образцы соответствующего аналога их собственноручных подписей, не нарушает законодательства, кроме случаев применения первичных документов типовых и специализированных форм, которыми не предусмотрено использование факсимильного воспроизведения подписи. Это разъяснила ГФС в письме № 2895/6/99-95-42-01-15.
9. ВР ограничила возможность продажи земли без аукциона
18 февраля приняла Закон о внесении изменений относительно проведения земельных торгов. Законом, в частности, устанавливается, что земельные торги проводятся в соответствии с договором между организатором земельных торгов и их исполнителем. Финансирование организации и проведения земельных торгов осуществляется организатором земельных торгов или их исполнителем, в том числе за счет регистрационных взносов участников земельных торгов. Расходы возмещаются победителем торгов. Также из ЗК исключен ряд положений, которые позволяют передавать в пользование земельные участки государственной и коммунальной собственности без проведения земельных аукционов.
10. Предложено установить ответственность интернет-магазина за неизвестного продавца
В парламенте зарегистрирован законопроект № 4047, которым предлагается установить ответственность интернет-магазина, солидарную с продавцом товара, - в случае, если интернет-магазин не сможет предоставить достоверное имя, место жительства и другие средства связи с продавцом товара. Это означает, что в случае, например, невозможности найти продавца товара, потребитель сможет обратиться с требованием к интернет-магазину. После удовлетворения такого требования интернет-магазин имеет право обратного требования (регресс) к продавцу товара.
 
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/

Подробнее

18
Feb
0

Як обчислити й застосувати строк звернення до суду та не помилитися

Dima // 0 Коментариев
Зазвичай перебіг строку позовної давності є процесом безперервним. Однак протягом цього часу можуть виникнути обставини, що перешкоджають поданню позову. Ці обставини є підставами для зупинення, переривання або відновлення позовної давності й можуть ускладнити процес обчислення строку позовної давності та призвести до помилок у відправленні правосуддя.
За вимогами кредитора
Проаналізувавши окремі справи, Апеляційний суд Київської області дійшов висновку, що найчастіше строк позовної давності застосовувався місцевими судами Київської області у спорах, що виникають із договірних правовідносин у кредитних зобов’язаннях.
Як правило, місцеві суди у своїй практиці дотримуються норм Цивільного кодексу та правових позицій, викладених у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду з
розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.02.2014 №7, змін і доповнень до постанови пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5, висновків у постановах Верховного Суду у справах №6-20цс14 від 19.03.2014, №6-14цс14 від 19.03.2014, №6-116цс13.
Як приклад можна навести рішення Вишгородського районного суду від 22.05.2015 у справі, порушеній за позовом ПАТ «КБ «Надра» до відповідача, про стягнення заборгованості, яким відмовлено в задоволенні позову. Розглядаючи вказаний спір, суд установив, що перебіг строку позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами щомісячних платежів, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у такому випадку визначається за кожним окремим платежем. З розрахунку, наданого позивачем, та пояснень представника відповідача встановлено, що з моменту укладення кредитного договору ніяких дій, спрямованих на погашення кредиту, відповідач не вчиняв, щомісячних платежів не вносив, а тому строк позовної давності необхідно обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу. А оскільки позов було подано в термін, що перевищував загальний строк позовної давності з моменту настання зобов’язання, то останній підлягав відмові.
За ініціативою суду
З матеріалів, надісланих для узагальнення, встановлено, що в поодиноких випадках суди при застосуванні строків позовної давності припускалися помилок.
Так, Таращанський районний суд у справі, порушеній за позовом ПАТ «КБ «Приват Банк» до В.М.В., про стягнення заборгованості застосував строк позовної давності без відповідної заяви відповідача, посилаючись на постанову пленуму ВСС «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5. У ній зазначено, що у спорах стосовно споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Відповідно до матеріалів справи договір кредиту між сторонами укладено 15.05.2009 на 12 місяців, позивач звернувся до суду 19.06.2014, тому в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовили.
Це рішення ухвалою Апеляційного суду Київської області від 9.09.2014 залишено без змін.
Проте ухвалою ВСС від 3.10.2014 рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, який не відбувся у зв’язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача.
Підставою скасування рішення та ухвали є те, що строк позовної давності повинен застосовуватися лише за заявою сторони у справі. Такої заяви від відповідача не було, тому застосування строку позовної давності з ініціативи суду є безпідставним.
Крім того, застосування строку позовної давності з ініціативи суду в споживчих кредитах незалежно від наявності заяви сторони у справі суперечить правовій позиції, викладеній у постанові ВС від 20.11.2013 №126-цс13.
Під час компенсації шкоди
Однією з найбільш численних категорій справ, пов’язаних з договірними правовідносинами, в яких судами застосовувалася позовна давність, є спори про компенсацію шкоди.
З місцевих судів до Апеляційного суду Київської області надійшло 7 справ цієї категорії, в яких суди першої інстанції правильно та обгрунтовано застосовували положення про позовну давність.
Так, рішенням Володарського райсуду Київської області від 4.08.2014 у задоволенні
позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до Б.А.В. про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу відмовлено. Суд першої інстанції обгрунтував свої висновки тим, що МТСБУ як страховик компенсував власнику автомобіля «КІА» шкоду, завдану з вини Б.А.В. як власника автомобіля «МАЗ-533702» внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, а отже, в позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.
Проте право позивача захисту не підлягає з огляду на сплив строку позовної давності й відсутність підстав для його поновлення.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 23.10.2014 залишив це рішення без змін.
Колегія суддів цивільної палати зазначила, що суд першої інстанції встановив: виплата страхового відшкодування власнику автомобіля «КІА» Л.Є.Г. була проведена МТСБУ 13.05.2011, що підтверджується платіжним дорученням №2072, а до суду бюро звернулося лише 1.07.2014, пропустивши трирічний строк позовної давності. За таких обставин, з огляду на відсутність поважних причин пропущення позивачем строку позовної давності, суд відмовив у поновленні цього строку та захисті порушеного права.
При вирішенні спорів цієї категорії слід звернути увагу на п.27 постанови пленуму ВСС «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1.03.2013 №4, в якому зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов’язанні (заміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору й сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права, зокрема ст.1191 ЦК, а також ст.38 закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». А для суброгації відповідно до ст.993 ЦК і ст.27 закону «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
При суброгації строк позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі — з того моменту, коли страховик виплатив страхове  відшкодування, розмір якого визначається за правилами, встановленими у відповідному договорі.
Як приклад урахування такої правової позиції можна навести рішення Вишгородського райсуду Київської області від 17.03.2015 у справі, порушеній за позовом ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Н.О.В., про компенсацію шкоди (суброгацію), яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд установив, що, у зв’язку зі здійсненням 12.04.2012 страхової виплати власнику пошкодженого транспортного засобу Т.А.Ю. в розмірі 50920 грн. у ВАТ «НАСК «Оранта» виникло право вимоги страхового відшкодування в порядку суброгації, а не регресу, оскільки відбулася лише заміна особи у вже наявному зобов’язанні (заміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання. Страхувальник передав свої права страховикові на підставі договору майнового страхування, а саме — договору добровільного страхування транспортного засобу від 15.09.2009 №599811, сприяв реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Регресного права вимоги в позивача не виникло, оскільки одне зобов’язання не було замінене іншим.
Отже, якщо для потерпілої Т.А.Ю. в зобов’язанні щодо компенсації шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, перебіг строку позовної давності починається з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.07.2010, то заміна потерпілої (страхувальника) на страховика ВАТ «НАСК «Оранта» не припиняє чинного зобов’язання і до нового кредитора переходять права, що мав первісний кредитор, у тому числі й щодо пред’явлення позову в межах наявних строків позовної давності, початком перебігу яких є настання страхового випадку, оскільки відповідно до ст.262 ЦК заміна сторін у зобов’язанні не замінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності.
Як видно з матеріалів справи, з позовом про компенсацію шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач —ВАТ «НАСК «Оранта» — звернувся до суду лише 16.07.2013, що видно з поштового штемпеля на конверті, тобто вже після спливу трирічного строку загальної позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК.
Відповідно до чч.3—4 ст.267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою нею до винесення рішення. Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Представник відповідача 30.01.2015 звернувся до суду з письмовою заявою про застосування строку позовної давності та про відмову із цих підстав у задоволенні позовних вимог ВАТ «НАСК «Оранта».
Під час перевірки законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції колегія суддів цивільної палати Апеляційного суду Київської області в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст.303 Цивільного процесуального кодексу не встановила підстав для скасування цього рішення.
З аналізу згаданих рішень можна дійти висновку, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика місцеві суди Київської області в основному розрізняють поняття «регрес» та «суброгація».
Узагальнення розгляду справ, у яких місцеві суди Київської області застосовували строки позовної давності у спорах, що виникають з договірних правовідносин, показує, що загалом ця категорія справ розглядається з дотриманням вимог матеріальних і процесуальних норм. А тому переважна більшість оскаржуваних рішень залишається без змін. Разом з тим мала місце незначна кількість помилок, які є наслідком формального підходу деяких суддів до вирішення справ.
 
Автор:  ЛІЛІЯ КАСЬЯНЕНКО, суддя Апеляційного суду Київської області
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

17
Feb
0

П.Порошенко подписал закон «О публичных закупках»

Dima // 0 Коментариев
Президент Петр Порошенко подписал закон «О публичных закупках», принятый Верховным советом 25 декабря 2015 года. Об этом сообщается на сайте главы государства.
Законом предусматривается введение электронной системы закупок для всех государственных закупок для товаров и услуг, стоимость которых равна или превышает 200 тыс. гривен, и для работ, стоимость которых равна или превышает 1,5 млн грн (для заказчиков, осуществляющих свою деятельность в отдельных сферах хозяйствования, стоимость товаров и услуг - равна или превышает 1 млн гривен и для работ - равна или превышает 5 млн гривень).
«Закон обеспечивает распространение системы электронных закупок в течение 2016 года на 2 этапа: с 1 апреля - для центральных органов исполнительной власти и заказчиков, осуществляющих деятельность в отдельных сферах хозяйствования, с 1 августа - для остальных заказчиков», - говорится в сообщении.
Кроме того, как отмечается, реализация закона позволит повысить уровень конкуренции в сфере государственных закупок и снизить уровень коррупции.
«Этот закон является увеличением пилотного проекта электронных закупок системы ProZorro, которая доказала свою эффективность, сэкономив в 2015 году более полумиллиарда гривен», - отметил заместитель главы Администрации Президента Дмитрий Шимкив.
 
Джерело: http://pravo.ua/

Подробнее

17
Feb
0

Докази: довіряй, але перевіряй

Dima // 0 Коментариев
Доволі часто від учасників процесу можна почути про нібито порушення суддями основоположного принципу Кримінального процесуального кодексу — принципу змагальності. Відповідні заяви зазвичай мотивовані тим, що судді не є суб’єктами доказування, отже, їхня участь у цьому процесі виключно пасивна. Мовляв, їхні функції зводяться до створення необхідних умов для реалізації сторонами своїх прав і виконання процесуальних обов’язків. Чи так це насправді й де пролягає межа між абсолютизацією принципу змагальності та обов’язком судді винести справедливе рішення?
Неупередженість vs об’єктивність
Безсумнівно, навіть одне поставлене суддею запитання може в деяких випадках суттєво вплинути на перебіг кримінального провадження, що часто суперечить інтересам однієї зі сторін, одномоментно руйнує стратегію захисту чи обвинувачення. У свою чергу сторона, що незадоволена процесуальним рішенням, отримує привід стверджувати про начебто упередженість судді, а саме — порушення ним принципу змагальності. З усіма наслідками, що із цього випливають: від клопотання про відвід до направлення скарг до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Натомість неусвідомлення заявниками місця та ролі суду в кримінальному процесі, посилене ЗМІ, які можуть необ’єктивно висвітлити його перебіг, у більшості випадків безпідставно формує негативну думку в суспільстві щодо нібито нехтування суддями обов’язку із забезпечення неупередженого розгляду.
Частиною 4 ст.129 Конституції закріплено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін, яка полягає, зокрема, у свободі надання ними доказів та доведенні їх переконливості. Важливою умовою забезпечення змагальності сторін є обов’язок суду, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створювати сторонам умови, необхідні для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч.6 ст.22 КПК).
Отже, з одного боку, суд під час розгляду повинен вирішувати лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції. При цьому активність суду повинна бути зведена до мінімуму.
Водночас суд зобов’язаний постановити законний, обгрунтований, вмотивований та справедливий вирок, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження (стст.370, 411 КПК). Безумовно, повна пасивність суду унеможливлює правильну оцінку доказів, оскільки внутрішнє переконання грунтується насамперед на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а не лише на наданих сторонами доказах.
Більше того, в практичній діяльності суддів виникають ситуації, коли для встановлення об’єктивної істини необхідно заповнити прогалини, допущені органами досудового слідства, перевірити нову інформацію щодо існування істотних для правильного вирішення справи обставин. Такі ситуації вимагають доказової діяльності сторін у справі. Разом з тим останні через різні причини, включаючи тактичні й стратегічні моменти, не завжди проявляють активність. Змодельована ситуація вочевидь демонструє її неоднозначність: судді потрібно лише оцінити наявні докази чи з власної ініціативи вжити процесуальних заходів для встановлення об’єктивної істини у справі?
Ініціатива не тягне за собою покарання
Підходи до цього питання як науковців, так і практиків неоднозначні. Так, із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що засади змагальності процесу не оцінюються крізь призму активної чи пасивної ролі суду.
Головним є реальна можливість сторін отримати рівні та достатні права для відстоювання власних позицій, незважаючи на те, яку роль при цьому буде відведено суду (рішення ЄСПЛ у справі «Джаспер проти Сполученого Королівства» від 16.02.2000, №27052/95, пп.50 та 58).
Законодавство зарубіжних країн диференційовано підходить до вирішення питання щодо меж пасивної діяльності суду в зіставленні з принципом змагальності. Так, ст.310 КПК Франції передбачає, що головуючий на власний розсуд і незалежно від думки інших суддів або журі «вправі вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини». Активна роль суду в доказуванні характерна для кримінального провадження Австрії, Данії, Бельгії, Ліхтенштейну.
У країнах англосаксонської системи права, де принцип змагальності реалізується найповніше, сторони наділені обов’язком надавати докази, але активна роль суду першої інстанції не заперечується. Приміром, за cт.614 Федеральних правил США про надання доказів, суддя не обмежується фактами й доказами, отриманими за вибором сторін. Він вправі викликати й допитати додаткових свідків, експертів, призначити нову експертизу як за клопотанням сторін, так і з власної ініціативи.
Більше того, правило 611(а) встановлює, що суд повинен здійснювати розумний контроль над способом і порядком допиту свідків і поданням доказів, щоб зробити ці процеси ефективними для встановлення істини, уникнути непотрібної витрати часу й захистити свідка від роздратування й труднощів.
На необхідність виявлення судом певної активності у встановленні обставин кримінального правопорушення вказують і деякі положення КПК. Зокрема, відповідно до ст.321 КПК головуючий у засіданні забезпечує з’ясування всіх обставин, прибираючи все, що не має значення для кримінального провадження. Крім того, деякі судово-слідчі дії можуть бути проведені, зокрема, й з ініціативи суду, як-от: допит експерта (ч.1 ст.356 КПК); дослідження документів (ст.358); огляд на місці (ст.361); експертиза в порядку ч.2 ст.332; повторний допит свідка (ч.13 ст.352); одночасний допит (ч.14 ст.352 КПК).
Думка про виключно пасивну роль суду в дослідженні доказів на стадії розгляду спростовується:
• наявністю повноважень щодо включення питань до ухвали про проведення експертизи (ч.3 ст.332 КПК);
• можливістю ставити запитання під час допиту обвинуваченого (ст.351), свідків (ст.352), потерпілого (ст.353) чи експерта (ст.356 КПК).
Аналіз положень КПК виявляє певну неузгодженість між вимогами кодексу. Адже, з одного боку, суд має забезпечити з’ясування всіх обставин кримінального провадження та оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, а з другого — він у більшості випадків обмежений ініціативою сторін. Попри цю законодавчу колізію, виключно суд залишається відповідальним за вирішення питань, передбачених ст.368 КПК. Однак у межах обставин, що підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду.
Де пролягає межа активності суду?
Нормами чинного законодавства певною мірою регламентовано активність суду в доказуванні, проте не визначено її чіткої межі. Так, активність пов’язується із необхідністю перевірки доказів. Існує концепція заповнюваної активності суду в доказуванні: принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об’єктивної істини. Логічною є конкретизація доктором юридичних наук Юрієм Грошевим, що суд вправі (з огляду на публічно-правовий обов’язок) з власної ініціативи збирати докази, «якщо це необхідно для достовірного формування знання з питань, що підлягають вирішенню у вироку, причому ці правомочності мають реалізуватися в межах дослідження доказів, наданих сторонами».
Суд може винести рішення про винуватість особи лише на основі належних, допустимих, достовірних та достатніх у їх взаємозв’язку доказах (стст.94,370 КПК). Тобто він не має права в ім’я неупередженості жертвувати встановленням істини у справі й бути зв’язаним виключно доказами, наданими сторонами. Задля перевірки належності, достовірності та доступності доказів суд має право (повинен) одержувати нові докази, тим самим забезпечуючи з’ясування всіх обставин кримінального провадження.
Перевірка доказів є елементом доказування. Всі зібрані у справі докази повинні об’єктивно перевірятися шляхом їх аналізу, зіставлення з іншими, а також учинення додаткових дій з метою відшукання нових доказів, підтвердження або, навпаки, спростування тих, що вже зібрано у справі. Крім того, така перевірка проводиться для вирішення питання про достовірність, доступність, достатність та взаємозв’язок доказів у їх сукупності.
Отже, рівень активності суду має бути достатнім і необхідним для встановлення дійсних обставин кримінального провадження, а отже, винесення законного й обгрунтованого вироку або будь-якого рішення. Враховуючи, що саме на суд покладається відповідальність за законність та обгрунтованість рішень, він не може бути пов’язаний лише тією сукупністю доказів, які були надані сторонами кримінального провадження.
Звісно, активність суду доречна лише за умов низької активності сторін та неможливості постановити обгрунтований і справедливий вирок з урахуванням усіх обставин, що відносяться до предмета доказування.
Автор: ВОЛОДИМИР ПАВЛОВ, суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Джерело: http://zib.com.ua

Подробнее

16
Feb
0

Верховна Рада України відкрила шлях для прозорої та професійної приватизації

Dima // 0 Коментариев
Парламент підтримав в цілому законопроект № 2319а-д, який запустить процес конкурентної, прозорої та професійної приватизації великих державних підприємств. Законопроект скасовує обов’язковий продаж через біржу 5%–10% акцій держпідприємств перед приватизацією, дозволяє Уряду залучати радників до приватизації, забороняє участь у приватизації фізичних та юридичних осіб держави-агресора, розширює вимоги до розкриття інформації з боку потенційних покупців та дозволяє вирішувати спори щодо приватизації в міжнародному комерційному арбітражному суді.
Уряд України визначив приватизацію пріоритетним завданням на цей рік. Прийняття законопроекту № 2319а-д має відкрити шлях для великої приватизації вже в першому півріччі 2016 року. Ми вважаємо, що до приватизації великих державних компаній необхідно залучити стратегічних іноземних інвесторів, які мають ресурси для модернізації та розвитку підприємств і можуть запропонувати справедливі ціни за державні об’єкти.
Головна проблема, яку зараз вирішує реформа держпідприємств – це боротьба з корупцією. Держава не може бути ефективним менеджером, лише приватний власник. Прозора, професійна, конкурентна приватизація – це удар по корупції, але й так само – додаткові доходи для держбюджету.
Хотілося б подякувати всім експертам, які долучилися до розробки законопроекту, та депутатам, які сьогодні його підтримали.

 

Подробнее

16
Feb
0

Налоговики рассказали, как оформляют результаты проверок

Dima // 0 Коментариев
В письме № 1322/Ш/99-99-22-04-02-14ГФС разъяснила нюансы оформления результатов проверок контролирующими органами.
Согласно п. 75.1 ст. 75 НК контролирующие органы имеют право проводить камеральные, документальные (плановые или внеплановые; выездные или невыездные) и фактические проверки.
Пунктом 86.1 ст. 86 НК определено, чторезультаты проверок (кроме камеральных и электронных) оформляются в форме акта или справки, которые подписываются должностными лицами контролирующего органа и налогоплательщиками или их законными представителями (в случае наличия). В случае установления во время проверки нарушений составляется акт. Если такие нарушения отсутствуют, составляется справка.
По результатам камеральной проверки в случае установления нарушений составляется акт в 2-х экземплярах, который подписывается должностными лицами такого органа, которые проводили проверку (п. 86.2 ст. 86 НК).
В соответствии с п. 86.11 ст. 86 НК по результатам электронной проверки составляется справка в 2-х экземплярах, которая подписывается должностными лицами контролирующего органа, которые проводили проверку.
Следовательно, оформление результатов проверок контролирующими органами другим образом, чем определено Налоговым кодексом, не предусмотрено.
 
Источник: http://www.ligazakon.ua/

Подробнее

15
Feb
0

Кабмін схвалив створення реєстрів з відшкодування ПДВ

Dima // 0 Коментариев
Уряд погодив розроблену Мінфіном постанову, яка забезпечує умови для створення відкритих реєстрів з відшкодування ПДВ. Цим документом визначено порядок ведення та форми реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Як пояснили у Мінфіні, до цих реєстрів будуть вноситися заявки на відшкодування ПДВ від компаній, які відповідають (для першого реєстру) і не відповідають (для другого реєстру) критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Податкового кодексу.
Порядком ведення реєстрів передбачено:
- перелік даних, з яких формуватимуться такі реєстри;
- автоматичне внесення заяв до відповідного реєстру, що здійснюватиметься протягом операційного дня у хронологічному порядку надходження таких заяв;
- публікацію таких реєстрів на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет Державної фіскальної служби України;
- повернення узгоджених сум бюджетного
відшкодування у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до кожного відповідного реєстру заяв.
 
ДЖЕРЕЛО: http://zib.com.ua

Подробнее

12
Feb
0

Нардепи погоджуються прозвітувати про своє майно тільки після амністії нажитих капіталів

Dima // 0 Коментариев
Народні депутати відмовляються ввести нові правила електронного декларування доходів чиновників уже цього року, бо за приховування статків наставатиме кримінальна відповідальність. Натомість спочатку пропонують прийняти закон, який дозволить легалізувати нажите раніше. Також, гальмується робота Національного агентства з питань запобігання корупції, яке й має впровадити електронне декларування і буде перевіряти правдивість декларацій.
Чого злякалися?
На початку січня член Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції та НАЗК Віктор Чумак повідомив сенсаційну новину. В проект бюджету-2016 «підкинули» норму, згідно з якою запровадження електронного декларування статків можновладців відклали до 2017 року.
Оперативно у ВР зареєстрували проект «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (№3755), який передбачає скасування резонансного доповнення. Втім, 26 січня депутати не спромоглися навіть включити документ до порядку денного.
Закон «Про запобігання корупції» зобов’язує чиновників до 1 квітня подати декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК відповідної форми. Більше того, вони мають також зазначити інформацію про статки членів сім’ї та інших пов’язаних з ними осіб. При цьому агентство забезпечує «відкритий цілодобовий доступ» до ЄДРД.
Надалі НАЗК проводить скорочену перевірку. Повна «ревізія» передбачена лише щодо чиновників, які мають відповідальне та особливо відповідальне становище (І—ІІІ категорії держслужбовців, судді, прокурори, слідчі та інші) та займають посади, пов’язані з «високим рівнем корупційних ризиків». Крім того, агентство може проводити вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування, зокрема на підставі інформації, отриманої від громадян, ЗМІ тощо.
Ймовірно, найбільше чиновники бояться того, що, крім штрафів відповідальності за корупційні правопорушення, законом уводиться й кримінальна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. За це відповідно до нової ст.3661 Кримінального кодексу загрожуватиме ув’язнення на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Із чистого аркуша
Ситуацію з появою скандальної поправки пояснив лідер парламентської фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. Зокрема, він зазначив, що треба уточнити низку положень антикорупційного закону. Та, на думку політика, спочатку треба провести легалізацію коштів. Йдеться про проект його ж авторства «Про нульову декларацію» (№3661).
Відповідно до цього документа подання нульової декларації — це режим звільнення фізосіб від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про відрахування зборів до соціальних фондів за будь-який період до дня набрання чинності законом. Фізособам треба лише задекларувати свої тіньові доходи та сплатити невеличкий податок: 1% — якщо вартість об’єкта оподаткування становить до 25 млн грн., 2% — до 50 млн грн., 3% — до 75 млн грн., 4% — до 100 млн грн. та 5% — з більшої суми. Цей режим не поширюється на доходи, отримані в результаті скоєння злочинів.
Для чиновників норма дещо звужується. Вони можуть подати нульову декларацію стосовно доходів чи майна, якщо статки набуті тоді, коли така особа не обіймала державну посаду. Щоправда, ніхто не заважає чиновнику сказати, що мільйони він заробив, коли займався бізнесом, або отримав у подарунок раніше.
Це далеко не перша спроба провести легалізацію капіталів. Однак раніше така ідея не була надто популярною. Та у випадку із чиновниками ідея може спрацювати. Адже в них буде стимул задекларувати статки, оскільки надалі можна буде користуватися вже легальними мільйонами без ризику звинувачень у корупції.
КС може все переграти
Втім, існує загроза відміни електронного декларування або багатьох положень відповідного закону. Адже ще в січні 48 народних обранців звернулися до Конституційного Суду щодо можливого порушення низкою статей закону «Про запобігання корупції» права на приватне життя.
Автори подання, зокрема, звертають увагу, що закон зобов’язує чиновників декларувати і свої доходи, і членів сім’ї та інших осіб, пов’язаних з ними. А отже порушує права останніх. Крім того, близькі родичі та інші особи не зобов’язані наводити точні відомості про свої статки та давати згоду на оприлюднення такої інформації, оскільки вони не є державними службовцями. Натомість чиновник нестиме відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною.
Щоправда, відповідно до п.7 ст.46 закону в разі відмови члена сім’ї чиновника надати будь-які відомості чи їх частину той зобов’язаний зазначити про це в декларації. Однак які правові наслідки буде нести ця норма для чиновника та його родичів, доводиться лише гадати. Крім того, кримінальна відповідальність настане лише в разі наявності умислу. А довести, що чиновник свідомо приховував інформацію про родичів, буде непросто.
Втім, яким буде рішення КС щодо цього подання, передбачити важко. Отже, важко й говорити про можливий формат електронного декларування в підсумковому варіанті.
Немає НАЗК — немає декларацій
На думку Ю.Луценка, парламент може скасувати відстрочення запровадження електронного декларування до наступного року паралельно із прийняттям закону про нульову декларацію до 1 квітня — терміну, встановленого Євросоюзом. Та експерти говорять, що до цього часу електронна система все одно не запрацює через технічні причини, і НАЗК не буде готовий приймати декларації. Адже їх подавати зобов’язані блізько 1 млн осіб. А для заповнення електронної форми чиновники повинні пройти авторизацію, мати електронний цифровий підпис чи інші способи активації, що займе час. Тому розглядається варіант унесення змін до антикорупційного закону, аби в поточному році продовжити електронне декларування до 1 червня.
Зрештою, поки що НАЗК не може працювати повноцінно. Хоча антикорупційний закон набув чиннності ще 26 жовтня 2014 року, а в дію його введено з 26 квітня 2015-го, повний склад агентства й досі не сформовано. Планувалося, що воно запрацює до кінця минулого року. Однак довкола призначення його членів весь час виникають скандали.
Відповідно до закону 5 членів НАЗК призначаються Кабміном на 4 роки за результатами конкурсу. Та наразі конкурсна комісія спромоглася обрати лише 3-х членів агентства, які були призначені Кабміном 11 грудня минулого року. Тоді в Уряді заявили, що заповнення 3-х з 5 вакантних посад є «достатньою умовою для запуску агентства». Однак експерти зазначали, що в такому складі НАЗК не запрацює. Адже воно не може обрати голову, бо для ухвалення будь-якого рішення потрібні мінімум три голоси, а кандидат не може голосувати сам за себе. А без керівника неможливо призначити працівників апарату, затвердити кошторис тощо.
Тим часом днями про свій вихід із агентства заявив Віктор Чумак. Це сталося після того, як його намагалися позбавити депутатського мандата через нібито суміщення посад. Нардеп висловив сумнів, що агентство запрацює найближчим часом. А не буде НАЗК — не буде й декларування.
Автор: ВІЛЕН ВЕРЕМКО 
Джерело: http://zib.com.ua
 

Подробнее

12
Feb
0

У ВКДКА проходять ревізійні перевірки

Dima // 0 Коментариев

11 лютого 2016 року Вища ревізійна комісія розпочала перевірку Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Ревізійна комісія, отримавши необхідні матеріали, проводить їх вивчення. Наступний етап перевірки ВКДКА заплановано на 3 березня 2016 року.

Як повідомили у ВКДКА, перший день перевірки пройшов в активному робочому режимі. З метою сприяння реалізації обов’язку ВРКА з належного дослідження всіх документів та матеріалів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ВКДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечила можливість членам ВРКА безпосередньо ознайомитися з необхідними оригіналами документів у приміщені Секретаріату ВКДКА.

У ВКДКА відзначають, що співробітники Комісії всіляко допомогають членам ВРКА у проведенні перевірки.
Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища ревізійна комісія адвокатури створена та діє з метою здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України, її органів, рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України,
кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, діяльністю ревізійних комісій адвокатів регіонів.
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

11
Feb
0

Недоторканність і застава гальмують реформи

Dima // 0 Коментариев

За перші місяці роботи НАБУ зареєстровано значну кількість кримінальних справ, і перші вже готують до суду 

Перебування глави держави у Національному антикорупційному бюро не обмежилося самою церемонією участі у складанні присяги загону спецпризначення НАБУ. Основною метою Петра Порошенка стало проведення наради з керівним складом, детективами і співробітниками управління спеціальних операцій цього відомства, де обговорено заходи задля забезпечення ефективної роботи НАБУ, зокрема деякі законодавчі ініціативи.

Одним із головних пріоритетів названо боротьбу з корупцією в суддівському корпусі. Тому першочергово слід унеможливити політичний тиск на суддів, скасувати суддівську недоторканність та виключити можливість застави. Усе це передбачено конституційною реформою щодо суддівської гілки влади, яку Президент вніс до Верховної Ради.

«Дуже важливо, що пред’являють підозри. На жаль, суд випускає під заставу. Це пряма заборгованість парламенту перед вами. Коли ми за гучними багатомільйонними корупційними справами за кілька десятків або сотень тисяч гривень застави випускаємо корупціонерів — дуже важливо, щоб у вас після цього не опускалися руки. Щоб ви цю справу довели до кінця, і щоб вони не думали, що якщо вони вислизнуть на етапі слідства, а деякі навіть будуть перешкоджати зібранню доказів, ви маєте пам’ятати, що держава саме на вас покладає велику надію», — заявив Петро Порошенко.

Президент погодився з думкою про важливість боротьби з корупцією шляхом позбавлення недоторканності народних депутатів. Запропонований ним відповідний законопроект дістав схвальний висновок Конституційного суду, і його можуть розглянути вже на поточній сесії. «М’яч на полі Верховної Ради, і сьогодні потрібен суспільний запит, громадський тиск. Депутатам не потрібна недоторканність. Вони мають бути захищеними лише за свою політичну позицію — що в парламенті не кажи, жодного переслідування за це не буде. Це нормальний європейський інструмент недоторканності», — цитує слова Петра Порошенка його прес-служба.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник відзначив необхідність внесення змін до закону про відомство в частині посилення відповідальності осіб, які звертаються до бюро, за інформацію, яку вони подають, ініціюючи розслідування. Це потрібно для запобігання зловживанню фактом подання заяви до НАБУ, особливо політиками. Президент підтримав таку позицію: «Ви маєте сконцентруватися на справді резонансних справах, а не політичних розбірках».

Глава держави висловився на підтримку певних ініціатив, зокрема щодо заохочення співпраці зі слідством. Інакше справи можуть розслідувати місяцями або роками. Петро Порошенко висловився проти можливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій про зняття інформації з каналів зв’язку.

Особливо наголошено на тому, що ніхто не зможе уникнути покарання за корупційні дії, якщо участь у них буде доведено. Сприятиме цьому й незалежність НАБУ від інших органів. «Ніхто в країні не застрахований від того, щоб опинитися в полі зору прискіпливої уваги детективів бюро, і жодні зв’язки не дадуть ані індульгенції, ані захисту корупціонерам», — наголосив Петро Порошенко.

Адже нині в одній структурі зібрано оперативних працівників, аналітиків, силові підрозділи й детективів, які об’єднують усі необхідні функції для того, щоб рішуче продемонструвати й українському народові, й усьому світові ефективність української програми боротьби з корупцією. «Уже за перші дні, перші тижні роботи вони довели, що для НАБУ не існує ні закритих сфер, ні недоторканних осіб, ні широких зв’язків», — з гордістю зазначив глава держави.

Він сподівається, що невдовзі спільно з урядом за участю Мін’юсту та МЗС буде доопрацьовано позиції щодо спецконфіскату. «Майно переписали на третіх осіб, а потім де і як його шукати, ніхто не знає, — зауважив Президент і нагадав, що це стандартна норма Європейського Союзу. — Хоч би як хто ховав майно, набуте злочинним шляхом, якщо не можеш пояснити джерел його походження, його може конфіскувати держава».

Президент наголосив, що подібна ситуація і з електронними деклараціями, з Національним агентством запобігання корупції. Щодо останнього він зазначив, що його створення, на жаль, блокується: «Обрали трьох членів, які ніяк не можуть зібратися і започаткувати роботу агентства, на яку чекають 43 мільйони українців», —  сказав Президент і наголосив, що він не збирається з цим миритися.

Акцентовано й на необхідності вдосконалення процедури призначення антикорупційного прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зміст цих змін погоджено з МВФ і ЄС.

Внесення на цьому тижні й голосування на наступному цих чотирьох законів, які належать до безвізового пакета між Україною та ЄС, буде остаточним виконанням усіх вимог, поставлених перед Україною в цьому питанні.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Джерело: http://ukurier.gov.ua/

Подробнее

11
Feb
0

Минюст ликвидирует городские управления юстиции и создает бюро правовой помощи

Dima // 0 Коментариев
Министерство юстиции откроет по всей Украине 428 бюро правовой помощи, которые придут на замену районным и городским управлением юстиции.
В таких бюро граждане смогут воспользоваться всеми электронными сервисами Минюста.
«Мы приняли решениеликвидировать почти 600 районных управлений юстиции советского образца, которые существовали в Украине в течение 20 лет. Они не давали никаких сервисов и помощи украинцам, были забюрократизированы и закрыты, не имели никакой мотивации предоставлять качественные услуги тем людям, которые фактически наняли этих чиновников на работу», - отметил Министр юстиции Павел Петренко.
Для обеспечения создания новых современных офисов правовой помощи населению Кабмин должен принять соответствующие постановления. Реформу планируется закончить до конца года.
 
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/

Подробнее

11
Feb
0

Минюст дал старт реформе пенитенциарной системы

Dima // 0 Коментариев
Министерство юстиции запускает реформу пенитенциарной службы, которая приведет исправительную систему на Украине к европейским нормам. Об этом сообщила первый заместитель Министра юстиции Наталья Севостьянова.
«75 лет в этой стране и в стране, которая существовала до этого, не менялись стандарты функционирования учреждений исполнения наказаний. Я, пожалуй, «не открою для вас Америку», показывая ужасные условия в некоторых учреждениях исполнения наказаний и СИЗО. Часть из них была построена еще в 18 веке. Это даже не Советское наследие, наследие Российской империи. Должны ли мы что-то с этим делать? Должны немедленно!» - Подчеркнула Наталия Севостьянова.
Одной из главных новаций реформы станет запуск службы пробации.
«Служба будет фокусироваться на том, чтобы лицо прошло отдельную пробационную программу после того, как оно покидает учреждение наказания. Это контроль состояния, это помощь в трудоустройстве, это получение дополнительных навыков», - сообщила Наталья Севостьянова.
Также основным элементом реформы должно стать демилитаризация системы исполнения наказаний.
«Наш фокус - демилитаризовать на первом этапе большой аппарат, который работает не в колониях, а занимается бумагами и имеет гораздо более высокую зарплату, чем те, кто имеет дело с заключенными. Поэтому с 77% лиц, имеющих сегодня погоны, мы планируем уменьшение до 28%. Они станут государственными служащими, будут разрабатывать подходы управления системой исполнения наказаний », - отметила первый заместитель Министра юстиции. При этом она добавила, процесс демилитаризации даст возможность системе взять курс на ресоциализации заключенных.
По ее словам, в рамках реформы будут проведены переаттестацию сотрудников через центры, в которых проходила переаттестацию новая полиция. При этом благодаря сокращению персонала будет повышена зарплата сотрудникам. Наталья Севостьянова также представила 2 пилотных проекта, реализацию которых Минюст готов начать в ближайшее время.
 
Джерело: http://pravo.ua/
 

Подробнее

11
Feb
0

ВАСУ узагальнив практику щодо зарплати працівників апарату судів

Dima // 0 Коментариев
До 26 жовтня 2014 року посадові оклади працівників апарату судів повинні були виплачуватися у розмірах, визначених Постановою КМУ № 268, але не менше місячної мінімальної заробітної плати – 1218 гривень.
Такі висновки містить довідка щодо результатів вивчення та узагальнення практики застосування адмінсудами положень Закону«Про судоустрій і статус суддів» у спорах щодо визначення розміру заробітної плати працівників апарату судів. Відповідну довідку постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 р. №3 рекомендували застосовувати суддям адмінсудів під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.
Довідка містить наступні висновки.
З 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів повинні були виплачуватися у розмірах, визначених абзацом другим частини першої статті 144 Закону про судоустрій і статус суддів у редакції Закону про прокуратуру. Зокрема, законом було визначено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад держслужбовців, установлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду.
Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Водночас з 29 березня по 8 вересня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів повинні були виплачуватися у розмірах, визначених абзацом другим частини першої статті 147 Закону про судоустрій і статус суддів у редакції Закону про забезпечення права на справедливий суд.
З 9 вересня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів повинні були виплачуватися у розмірах, визначених Постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. № 644.
 
Джерело: http://zib.com.ua/ua/121595-vischiy_adminsud_ukraini_uzagalniv_praktiku_schodo_zarplati_.html

Подробнее

05
Feb
0

Перезавантаження для Феміди?

Dima // 0 Коментариев
Суддів перевірять на профпридатність, що має стати в нашій країні підгрунтям чесного і справедливого суду Першими під перевірку потраплять приблизно 100 суддів, у яких закінчується 5-річний термін перебування на посаді. Цей процес розпочнеться вже у середині лютого. Поки що він проходитиме згідно з положеннями закону про справедливий суд. Надалі систему очікує повне перезавантаження, обіцяють депутати. 
Прокурорам переглянуть повноваження

Днями Верховна Рада ухвалила судову реформу в першому читанні. За проект змін до Конституції в частині правосуддя проголосували 244 народні депутати. Проект вніс Президент повторно, він пройшов експертизу Конституційного суду. Зокрема у першій редакції документа запропоновано відібрати в парламенту право висловлювати недовіру Генеральному прокуророві. Ця норма спричинила найбільше дискусій та негативу, тому в підсумковій редакції, яку підтримали нардепи, ці норми було вилучено. Згідно із законопроектом, за парламентом залишається право висловлювати недовіру Генпрокуророві.

Також запропоновано вилучити з Конституції України розділ VII «Прокуратура» в повному обсязі, а наведені відповідно до міжнародних та європейських стандартів положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, внести до розділу VIII «Правосуддя».

Зокрема з переліку функцій прокуратури вилучено деякі невластиві (за європейськими стандартами) функції: нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами (так званий загальний нагляд); нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Як наслідок запропонованих змін органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості для набагато якіснішого виконання властивих прокуратурі функцій: підтримання публічного обвинувачення в суді, процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними й іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Законопроект пропонує встановити, що суддю Конституційного суду можна звільнити тільки за рішенням КС не менш як двома третинами його конституційного складу. Запропоновано й передбачити, що суддю КС не можна притягти до відповідальності за голосування у зв’язку з прийняттям судом рішень і надання їм висновків, за винятком скоєння злочину або дисциплінарного проступку. Крім того, без згоди Конституційного суду суддю не можна затримати чи заарештувати, за винятком затримання під час або відразу після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Є в законопроекті й пропозиція позбавити парламент права давати згоду на арешт суддів. Так, за документом, на арешт судді потрібна згода Вищої ради правосуддя — саме на цей орган глава держави пропонує перетворити Вищу раду юстиції. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не зможуть затримати або тримати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу  після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Проект закону передбачає позбавити Президента права створювати суди. Повноваження зі створення, ліквідації та реорганізації судів передадуть депутатам. Передбачено, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою відповідно до змін до Конституції щодо децентралізації влади, але не пізніше, ніж до 31 грудня 2017 року, створює, реорганізує та ліквідує суди Президент.
Законопроект містить норми про ліквідацію суддівської недоторканності, автоматичну відставку судді у разі непроходження переатестації, значно збільшується прозорість у підборі суддівських кадрів і підвищується відповідальність суддів за винесення неправосудних рішень.
Остаточно закон про внесення змін до Конституції України мають ухвалити на наступній сесії конституційною більшістю (не менш як 300 голосів).
Три рівні правосуддя
Очікують, що реформа передбачає повне перезавантаження системи, бо створює триланкову систему судів. Згідно з цією системою, левову частку справ розглядатимуть місцеві суди. Другою ланкою визначено апеляційні, третьою — Верховний суд. Коментуючи законопроект, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що зміни до Конституції повинні означати не переатестацію нинішніх суддів, а перевірку кожного судді, проходження тестів і з’ясування, які вироки він виносив.
Глава уряду наголосив, що реформування правоохоронної системи «абсолютно пов’язане» із судовою реформою. «Поліцейські виконають свій конституційний обов’язок — заарештують злочинця, оформлять усі необхідні папери й передадуть відповідну справу в суд. А там сидить суддя, який за оплату скаже, що не було злочину. Як це відбувається щодня. Тоді така суддівська система дискредитує Національну поліцію, дискредитує всі реформи в країні», — зазначив він. Тому, на його думку, голосування за цей документ стало першим кроком до того, щоб судді не були корумпованими.
«Судова реформа передбачатиме повне перезавантаження судової системи», — зазначив глава профільного Комітету ВРУ з питань правосуддя Руслан Князевич. На переконання голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, повна переатестація суддів може початися вже у вересні за умови ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя навесні.
 
Джерело: http://ukurier.gov.ua/

Подробнее

05
Feb
0

Засновники ProZorro таки залишаться працювати в МЕРТ

Dima // 0 Коментариев
Команда реформи публічних закупівель в Україні (департамент державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі, ДП "Зовнішторгвидав України" і офіси в системі електронних закупівель Prozorro) вирішила не йти у відставку слідом за міністром економіки Айварасом Абромавичусом і своїм безпосереднім керівником, заступником міністра економіки Максимом Нефьодовим.
В четвер фахівці, які працюють над реформою держзакупівель, зібралися для обговорення, що робити далі.
Про це написав у своєму Facebook керівник департаменту державних закупівель МЕРТ Олександр Стародубцев.
"За результатами, розійшовшись з роботи в 10 вечора, ми сформувалипозиції нашої команди:
1. Команда реформи публічних закупівель в Україні (департамент МЕРТ, ДП "Зовнішторгвидав" і офіси #Prozorro) - абсолютно підтримує, переживає за міністра економіки України Айвараса Абромавичуса, його заступників і в першу чергу нашого керівника Максима Нефьодова.
2. Ми теж прийшли у владу з єдиною метою - довести, що реформи в Україні можливі.
3. Наші цінності абсолютно збігаються.
4. І ми також дуже сильно засмучені тими процесами, що відбуваються в нашій країні, пов'язаними з саботажем багатьох реформ і корупцією.
"Але ми продовжуємо працювати на своїх місцях і штовхати одну з небагатьох реформ в Україні, що успішно розвивається. Ми щиро вважаємо, що без команди міністра та Макса хід нашої реформи може серйозно загальмувати. Це не викликає в нас радості, але ми готові йти до кінця", - написав Стародубцев.
Нагадаємо, що 3 лютого Абрамовичус подав у відставку, звинувативши одного з лідерів БПП Ігоря Кононенка в спробі підім'яти під себе МЕРТ.
Слідом за ним у відставку пішли і всі його заступники - Юлія Ковалів, Юлія Клименко, Наталія Микольська та Максим Нефьодов.
 

Подробнее

04
Feb
0

ДП «Артемсіль» приєднається до системи ProZorro

Dima // 0 Коментариев
Державне солевидобувне підприємство «Артемсіль» планує перевести процедуру закупівель в електронний формат через систему ProZorro.
Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики на своєму офіційному сайті.
Найближчим часом фахівці підприємства пройдуть навчання з практичного використання торгових майданчиків електронної системи.
«Не дивлячись на те, що на ДП "Артемсіль" не поширюється дія Законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", керівництвом підприємства прийнято рішення провести проведення закупівель максимально наближено до вимог закону», — уточнюється у повідомленні.
Відзначимо, що на підприємстві вже створено комітет з проведення торгів, введено відповідні розпорядчі документи, які регламентують прозорість і відкритий порядок організації і проведення процедур закупівель.
Крім того, інформація про проведення торгів і їх результатах є доступною для юридичних і фізичних осіб, і відкрито розміщується на офіційному веб-сайті підприємства.

Подробнее

04
Feb
0

Вслід за Абромавичюсем Мінекономрозвитку покидає і заступник міністра Максим Нефьодов

Dima // 0 Коментариев

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов подав у відставку. Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на НВ.
"Друзі, сьогодні я прийняв важке рішення разом з міністром залишити посаду держслужбовця в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
Експерт зазначив, що Мінекономіки досягла багато чого, однак команда реформаторів бачить перешкоди, які не дозволяють реалізувати задумане.
"Я не політик, а менеджер, я на посаді до тих пір, поки там можу приносити велику користь країні, чим не на посаді. Цей час минув. Спасибі всім, хто був поруч зі мною. Ви неймовірні!!! Прошу вибачення у всіх, кому я не зміг допомогти. Я намагався", - зазначив Експерт.
Він висловив готовність працювати на державу і приносити користь в іншій якості - як волонтер і активіст, радник чи експерт.
"Але зараз продовжувати працювати так - це "смерть від тисячі порізів". Мало користі, багато спалених сил, які можна використовувати для реформ значно корисніше", - зауважив Нефьодов.
Крім того, Експерт заявив, що готовий допомогти довести до кінця реформи, за які відповідає: в першу чергу - Систему електронних державних закупівель ProZorro, а також лібералізацію регулювань щодо ЗЕД, портал міжнародної допомоги, питання утилізації сміття, реформу технічного регулювання.

Джерело: http://infokava.com/

Подробнее

04
Feb
0

Отримати судовий наказ чи заарештувати кошти боржника можна буде, не виходячи із дому

Dima // 0 Коментариев
Президент пропонує запровадити електронне наказне провадження в господарському та цивільному судочинстві, а також увести систему автоматизованого арешту банківських рахунків. Це значно спростить відповідні процедури, але може призвести до зловживань.
Спустити пару
Днями в парламенті було зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві» (№3769). Він передбачає введення наказного провадження в господарському процесі та створення відповідної електронної системи в господарському й цивільному судочинстві.
Розробники документа відзначають, що сьогодні суди надмірно перенавантажені, й при цьому кількість спорів про стягнення коштів є досить великою порівняно з іншими категоріями справ. Крім того, наголошується в
пояснювальній записці, такі зміни сприятимуть спрощенню й пришвидшенню процесу судового захисту та дозволять істотно зменшити витрати сторін, а також держави, якщо йтиметься про стягнення неоспорюваної заборгованості за договірними зобов’язаннями.
Спроби ввести наказне провадження в господарському процесі вже були. Так, ще у травні 2013 року у ВР зареєстрували проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у господарському судочинстві» (№2027а). Його включили до порядку денного у вересні 2014-го, але за два місяці відкликали.
Тоді щодо цього проекту свій висновок підготувало правове управління Верховного Суду. Зокрема, експерти зазначили, що доступність та ефективність судового захисту потрібно підвищувати за рахунок розширення компетенції та вдосконалення системи позасудових органів приватноправової юрисдикції. І додали, що з метою оптимізації навантаження на суди розгляд великої кількості фактично безспірних вимог доцільно передати під первинну юрисдикцію нотаріату зі збереженням подальшого судового контролю.
«Безспірність матеріально-правових відносин, які є предметом наказного провадження, означає, що боржник не оспорює вимоги кредитора — заявника, однак відмовляється виконати зобов’язання, нічим це не мотивуючи або посилаючись на обставини неправового характеру. У зв’язку із цим розгляд щодо таких
матеріально-правових відносин має лише одну мету — задоволення вимог заявника шляхом видачі йому судового наказу», — йдеться у висновку. Натомість, зауважили експерти, судова процедура має застосовуватися лише в разі наявності елементів спору, юридичного конфлікту та не повинна полягати у виконанні суто технічних функцій.
Як медом помазали
Відповідно до президентського проекту електронний судовий наказ є особливою формою рішення, що видається у випадках, передбачених процесуальними кодексами. Справи в порядку такого провадження розглядаються без судового засідання й виклику сторін.
Для розгляду заяви за правилами ЕНП установлено низку вимог. Так, господарський договір (правочин) має бути укладений (вчинений) у письмовій формі (включаючи електронну). Заявник і боржник мають бути зареєстровані в автоматизованій системі з використанням електронного цифрового підпису.
Є обмеження й щодо розміру боргу: він не може перевищувати 100 мінімальних заробітних плат у випадку, якщо боржником є фізособа, і 1000 м.з.п. — якщо боржник-юрособа. Тобто, якщо закон діяв би сьогодні, наприклад, банк міг би вимагати в порядку ЕНП у громадянина, який не повертає кредит, не більше ніж 137,8 тис. грн.
Щоб подати заяву, треба лише заповнити відповідну форму в автоматизованій системі. І навіть якщо заявник десь припустився помилки, на її виправлення дається 5 днів. Суд повинен розглянути заяву протягом 3-х календарних днів. Якщо рішення ухвалено на користь заявника, боржник може протягом 10 днів подати заяву про скасування наказу. Якщо цей термін пропущено, наказ набирає законної сили. Ухвали про видачу ЕСН або про відмову в його видачі оскарженню не підлягають.
Спробуймо із цим злетіти
На перший погляд, процедура отримання такого наказу виглядає досить привабливою. Адже вимагає мінімуму грошей, часу та людського ресурсу. Однак це не означає остаточного вирішення спору.
Відповідно до проекту ухвала в порядку ЕНП не позбавляє сторони права звернутися до суду із того самого питання в порядку звичайного позовного провадження. Ймовірно, в багатьох випадках сторона, що програла «електронку», візьметься за папір та олівець.
Крім того, можна очікувати проблем зі строками розгляду справ через те, що суди будуть завалені зверненнями. Можливість просто заповнити електронну форму, не виходячи з офісу або квартири, спонукатиме звернутися до суду чи не кожного, хто необачно позичив копійчину несумлінному партнеру. Та й коштуватиме це недорого. Проект установлює такий судовий збір за ЕНП:
для юросіб — 0,3, фізосіб — 0,1 м.з.п.
Адвокат ЮФ «Ілляшев і партнери» Микола Буртовий порахував, що сьогодні за подання позову про стягнення 137,8 тис. грн. за загальною процедурою кредитору треба сплатити 1,5% від суми позову, тобто 20,67 тис. грн., а за електронною процедурою — лише 413,4 грн.
Проблема загострюється тим, що проект визначає лише по одному суду для розгляду електронних заяв для господарського і цивільного процесів. Так, звернення юросіб розглядатиме Господарський суд Чернігівської області, а громадян — Броварський міськрайонний суд Київської області. З одного боку, логіка зрозуміла: територіальна підсудність тут не має значення, оскільки все спілкування зі сторонами процесу відбувається через електронну систему. Однак чому саме ці суди, залишається загадкою.
Щоправда, кількість справ, принаймні спочатку, може обмежити вимога про обов’язкову наявність у заявника та боржника електронного цифрового підпису та реєстрацію їх в автоматизованій системі. Експерти відзначають, що переважна більшість юросіб уже мають електронний підпис у зв’язку з необхідністю подавати електронну звітність, і для них така норма не буде проблемою. Натомість для громадян це може стати додатковою перешкодою.
Також, уважають юристи, проект потребує
більшої регламентації електронної системи. Адже передбачено лише, що сторони мають бути зареєстровані в системі, а процедура реєстрації — не прописана. Зокрема, невідомо, чи буде можливість відміни реєстрації, а також чи зможе заявник перевірити наявність реєстрації боржника в системі до подання заяви. Крім того, експерти побоюються проблем із захищеністю системи, зважаючи на вочевидь обмежене її фінансування.
Робот-виконавець
Також Президент пропонує створити в судах (господарської та цивільної юрисдикції) та органах державної виконавчої служби систему автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках. Відповідні норми містяться в проекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (№3768).
Зокрема, передбачається, що копії судових рішень та постанов державного виконавця про накладення арешту будуть направлятися в банки в електронному вигляді. Надалі ці дані опрацьовуватимуться автоматизованою системою без участі людини, і рух коштів на банківських рахунках блокуватиметься.
Крім того, планується, що інформація про юр- та фізосіб, яка становить банківську таємницю, розкриватиметься на підставі постанови про забезпечення позову і за рішенням держвиконавця про арешт коштів боржника, які надійшли в електрон-ному вигляді через автоматизовану систему.
Юристи давно говорять про необхідність реформування інституту забезпечувальних заходів. Зокрема, в частині оперативного арешту коштів боржника. Про це йшлося й під час обговорення деяких положень проекту нового Господарського процесуального кодексу, в якому пропонується закріпити відповідні норми (див. «ЗіБ» №3/2016. — Прим. ред.). Коментуючи зміни щодо автоматичного арешту рахунків, правники відзначають, що нововведення уможливить майже моментальне виконання ухвали суду. Це, у свою чергу, не дозволить боржнику перевести кошти з рахунку, поки він не заблокований.
Втім, з другого боку, зазначає старший юрист ЮК Prove Group Антон Каганець, новації пришвидшать накладення арештів не тільки у випадках сумлінних позивачів, а й в разі рейдерських захоплень або нечесної конкуренції. Адже за новою системою гроші блокуватимуться відразу, а це означає, що, по суті, діяльність підприємства буде паралізовано. «Поки буде подано скаргу на ухвалу суду, поки її розгляне апеляція — усе це час, який може дуже дорого коштувати підприємству», — пояснив юрист.
Експерти підкреслюють, що актуальність проблеми зростає, якщо враховувати рівень корупції в Україні.
Чи буде новий ГПК?
У пояснювальній записці до проектів розробники, зокрема, посилаються на Меморандум про економічну та фінансову політику, укладений між Україною та Міжнародним валютним фондом. Мовляв, виконання окремих його вимог передбачає необхідність унесення змін до процесуального законодавства щодо «впровадження нового порядку електронного наказного провадження» та «нового автоматизованого порядку арешту коштів, розміщених на банківських рахунках».
Утім, обидва законопроекти передбачають уведення їх у дію аж з 1 січня 2018 року. Тим часом Рада з питань судової реформи, яка розробляла обидва документи, працює над проектом нового ГПК та змінами до ЦПК, у положеннях яких можна було б закріпити відповідні норми. Виходить, розробники або не бачать перспектив прийняття й набрання чинності змінами до процесуальних кодексів у найближчі 2 роки, або воліють заморозити на цей час вирішення питань, які регулюють законопроекти.
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

03
Feb
0

Дозвіл суду для трансляції процесу стане непотрібним?

Dima // 0 Коментариев
Учасники судового процесу, інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, представники ЗМІ можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис, трансляцію судового засідання без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
Такі зміни група народних депутатів пропонує внести до Закону про судоустрій, а також до процесуальних кодексів - цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства. Відповідний законопроект №3874 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення гласності та відкритості судового процесу)" зареєстрований у ВР 2 лютого.
Під час здійснення того чи іншого запису/трансляції судового засідання не повинні створюватись перешкоди у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
Таким чином із вимог процесуальних кодексів прибирається вказівка на портативність відповідних аудіо- та відеопристроїв, а також вимога стосовно дозволу суду на проведення трансляції засідання та його аудіо- і відеозапису. 
Автори проекту також відзначають, що для захисту державної чи іншої таємниці достатньо формату закритого судового засідання. Окрім того, у випадку порушення особами, присутніми у судовому засіданні порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого, суд вправі видалити порушника із залу судового засідання.
Ознайомитись з законопроектом можна за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58026
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

03
Feb
0

Розроблено проект дисциплінарного статуту поліції

Dima // 0 Коментариев
На розгляд парламенту Кабмін запропонував проект дисциплінарного статуту Національної поліції України, яким визначаються види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Це передбачено законопроектом №3857 "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
До схвалення цього документу та набрання ним відповідно чинності, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, який діятиме до того як запрацює новий статут.
Відповідно до документу службова дисципліна зобов’язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити суспільству та державі;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов’язки;
3) безумовно виконувати накази керівників, видані в межах наданих їм повноважень;
4) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов’язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
5) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їх обов’язки, а також підривають авторитет Національної поліції України;
6) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
7) підтримувати рівень підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
8) утримувати в постійній готовності до застосування зброю та спеціальні засоби, а також берегти службове майно;
9) поважати честь та гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та утримувати від вчинення правопорушень;
10) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
11) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення.
Також законопроект передбачає певні заохочення для поліцейських, які успішно виконують свої обов’язків, а також за інші заслуги перед державою та суспільством. Так, до поліцейських можуть бути застосовані такі види заохочень:
- дострокове зняття дисциплінарного стягнення;
- занесення на дошку пошани;
- заохочення грошовою винагородою;
- заохочення цінним подарунком;
- заохочення відомчими заохочувальними відзнаками  НПУ чи МВС, “Вогнепальна зброя”,“Холодна зброя”;
-  дострокове присвоєння чергового спеціального звання;
- присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою.
Забороняється внесення підлеглими подання про заохочення їх керівника.
Окрім заохочень до працівників НПУ можуть застосовуватись і дисциплінарні стягнення у вигляді:
1. зауваження — протягом двох місяців;
2. догани — протягом трьох місяців;
3. суворої догани — протягом чотирьох місяців;
4. попередження про неповну службову відповідність — протягом шести місяців;
5. пониження в спеціальному званні на один ступінь та  звільнення з посади — протягом одного року;
6. звільнення із служби в поліції — протягом трьох років.
Ознайомитись з документом можна за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58005
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

03
Feb
0

В Україні з'являться реєстри заяв про відшкодування ПДВ

Dima // 0 Коментариев
Згідно з останніми нововведеннями з лютого 2016 року мають почати запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, тому Державна фіскальна служба розробила пропозиції щодо порядку ведення та форми таких реєстрів.
Як повідомили у ДФСУ, з 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, Законом України №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості  бюджетних надходжень у 2016 році», щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
ДФСУ направлено до Міністерства фінансів України пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення та форми реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування».
Так, реєстри заяв міститимуть такі дані:
- найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
- дата прийняття заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку,  номер податкової декларації/уточнюючого розрахунку;
- сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, згідно декларації або уточнюючого розрахунку;
- дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за заявою;
- дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню;
- дата неузгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за заявою, номер податкового повідомлення-рішення та неузгоджена сума бюджетного відшкодування;
- дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
- дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
- дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
Практична реалізація публікації 2-х реєстрів заяв відбудеться після набрання чинності цієї постанови.
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

03
Feb
0

В судах запроваджують електронну процедуру закупівель

Dima // 0 Коментариев
Державна судова адміністрація України розпорядилась запровадити процедуру електронних закупівель у ДСАУ, теруправліннях ДСАУ, апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, окружних адміністративних та місцевих господарських судах.
Відповідне Положення затверджено наказом ДСАУ від 2 лютого 2016 р. №19. Відповідний наказ набирає чинності з 1 березня 2016 р.
Положення застосовується до всіх замовників та закупівель товарів та послуг  за умови, що мінімальна вартість закупівлі становить 20 тисяч гривень та не перевищує 200 тисяч гривень (з урахуванням ПДВ), визначену ст. 2 Закону "Про здійснення державних закупівель". Дія Положення поширюється на закупівлю товарів та послуг, необхідних для належного забезпечення діяльності установ судової системи.
Зауважимо, в розумінні Положення замовник — це Державна судова адміністрація України, територіальні управління Державної судової адміністрації України апеляційні, апеляційні господарські, апеляційні адміністративні, окружні адміністративні та місцеві господарські суди, що беруть участь у Пілотному проекті та мають потребу в закупівлі товарів та послуг.
Згідно з документом замовник реєструється в системі відповідно до регламенту роботи електронного майданчика, обраного ним на сайті http://prozorro.org. З метою придбання товарів та надання послуг замовник оприлюднює в системі оголошення про проведення закупівель.
В оголошенні про проведення закупівель, зокрема, обов’язково зазначається:
найменування замовника, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;
розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість товару, надання послуг;
кількість товарів, обсяг послуг;
місце поставки товарів, надання послуг;
строк поставки товарів, надання послуг;
технічні та/або якісні вимоги до підтвердження предмету закупівлі;
крок аукціону може становити 0,5 – 3 % очікуваної вартості товару тощо.
Ранжування всіх поданих пропозицій здійснюється системою автоматично за ціною, формуючи рейтинги позиції учасників. Дана інформація автоматично оприлюднюється системою одразу після завершення електронного реверсивного аукціону.
Інформація про визначення переможця обов’язково оприлюднюється замовником у системі в день прийняття ним рішення про визначення переможця. Договір про придбання товару, надання послуг укладається між замовником і переможцем не раніше ніж через 3 робочих дні та не пізніше 10 робочих днів з моменту оприлюднення інформації про визначення переможця.
Детальніше за посиланням: http://dsa.court.gov.ua/dsa/14/NakazDSA_19_2_2_2016/
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

02
Feb
0

Кипр и Бельгия завершили ратификацию ассоциации Украина-ЕС

Dima // 0 Коментариев

Кипр передал в Совет Евросоюза ратификационные грамоты о ратификации Соглашения об ассоциации Украина-ЕС. Об этом заявил глава Представительства Европейского Союза на Украине Ян Томбинский во время встречи со студентами Национального авиационного университета.
Посол напомнил, что окончание процесса ратификации Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС должно подтверждаться передачей ратификационных грамот в Генеральный секретариат Совета ЕС.
«Кипр вчера это передал. Еще осталась Бельгия, в которой последний парламент - там семь парламентов - ратифицировал Соглашение с Украиной в декабре. Бельгия еще передаст свои ратификационные инструменты и (затем) остаются Нидерланды», - заявил посол.
В то же время информация на сайте Совета ЕС утверждает, что Бельгия также передала ратификационные грамоты. Поэтому Нидерланды остаются единственной страной, еще не завершила процедуру ратификации Соглашения.
Как известно, 6 апреля в Нидерландах состоится референдум по Соглашению об ассоциации между ЕС и Украиной.

Источник: http://pravo.ua/

Подробнее

02
Feb
0

Cпіввласники багатоквартирних будинків самостійно визначатимуть вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій

Dima // 0 Коментариев

Верховна Рада України підтримала у першому читанні за основу проект Закону «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1581-д), який спрямований на удосконалення цієї сфери.
За вказане рішення проголосувало 242 народних депутати України.
Законопроектом пропонується надати можливість мешканцям як співвласникам багатоквартирних будинків самостійно визначати вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також припинення державного регулювання цін в цій сфері.
Окрім загальних вимог до надання житлово-комунальних послуг, у законопроекті надані їх характеристики. Передбачені також особливості укладання договорів про надання комунальних послуг при різних формах управління багатоквартирного будинку (безпосередньо власниками, об’єднанням співвласників, управителем).
Законопроектом розмежовуються права, обов’язки та відповідальність учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а також визначені точки комерційного обліку комунальних послуг.
Нагадаємо, законопроект «Про житлово-комунальні послуги» був направлений Парламентом на доопрацювання. Профільний комітет доопрацював та узгодив проект з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, профільними асоціаціями та громадськими інституціями і рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу.

Ознайомитись з текстом законопроекту можна за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57371

Подробнее

02
Feb
0

ВСУ визначився з юрисдикцією спорів між адвокатом і ВКДКА

Dima // 0 Коментариев
Справи у спорах, які виникають між адвокатами та кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями і Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, як суб’єктами владних повноважень, що виконують управлінські функції, розглядаються в адміністративному судочинстві.
Таке рішення прийняв Верховний Суд України, задовольнивши заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо юрисдикції  розгляду спору.
Суд погодився з доводами, викладеними у заяві ВКДКА про публічно-правовий характер вказаної категорії справ. Своєю постановою від 02 лютого 2016 року він скасував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 року про закриття провадження у справі № 825/1440/14 та направив справу на новий розгляд до ВАС України.
Нагадаємо, що у скасованому рішенні адміністративного суду третьої інстанції про закриття провадження у справі суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що КДКА не є суб’єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
 
Джерело: http://zib.com.ua/ua

Подробнее

02
Feb
0

В Администрации Президента самой продвинутой реформой считают госзакупки

Dima // 0 Коментариев

В Администрации Президента считают, что наиболее активно проходит реформа государственных закупок. Об этом сообщил заместитель главы Администрации Президента Дмитрий Шимкив.
«Реформа, продвижение которой находится в самой активной фазе – это, пожалуй, реформа государственных закупок. Мы запустили ее в первую очередь и уже имеем результаты», - заявил он.
«Это 40 тысяч тендеров в прошлом году, это 6 миллиардов гривен транзакций за тот же период по тендерам, это экономия благодаря электронной системе в полмиллиарда гривен для бюджета. И теперь принят закон, который позволяет это масштабировать на все государственные закупки», - уточнил Д.Шимкив.
По его мнению, реформа госсакупок до конца 2016 года будет завершена в полной мере.
«Далее будет еще обширный процесс имплементации этой реформы. Потому что, например, все министерства подключены к электронной системе, но только часть государственных администраций к ней подключены и пользуются ею», - сказал Д.Шимкив.
Он также отметил, что существует определенное сопротивление. В Кривом Роге местный совет недавно проголосовал против электронной системы закупок.
«Наиболее же проблемные реформы – это здравоохранение и госуправление», - констатировал Д.Шимкив.

Источник: http://www.pravda.com.ua/

Подробнее

02
Feb
0

Державні закупівлі переводять в електронний формат. Що справді зміниться?

Dima // 0 Коментариев
В грудні 2016 Верховна Рада ухвалила Закон “Про публічні закупівлі”, який робить перехід на Систему електронних державних закупівель ProZorro обов'язковим для всіх державних органів. Це - дієвий метод викорінення корупції шляхом переведення усіх тендерів онлайн, адже через махінації з закупівлями держава щорічно втрачає як мінімум 50 млрд гривень з бюджету.
Та чи залишаться, все ж таки, корупційні ризики в державних закупівлях? Що означатиме повний перехід на електронну систему і на який економічний ефект розраховує держава? Як будуть використані зекономлені бюджетні кошти: чи вплине це на якість освіти чи медицини?
Відповіді на ці питання, а також польові дослідження з продажу через ProZorro дивіться у сюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=lq_iqPfuMzQ&app=desktop

Подробнее

02
Feb
0

В допомогу експортерам. Розроблено Енциклопедію з експорту до країн ЄС у рамках ПВЗВТ

Dima // 0 Коментариев

З    1 січня 2016 р. запроваджено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. ПВЗВТ створює умови для кращого доступу українських експортерів до ринку ЄС – найбільшого в світі ринку, що охоплює більш ніж 500 мільйонів споживачів.
Нові можливості для українського бізнесу супроводжуються високим рівнем вимог ЄС щодо якості та безпеки продукції, а також конкурентоспроможності цін. У цьому зв’язку Консалтинговою компанією CTA Economic&ExportAnalystsltd у співробітництві з Урядовим офісом з питань європейської інтеграції і ТПП України підготовлено компендіум «Енциклопедія з експорту до країн ЄС у рамках ПВЗВТ».
Компендіум є 1400-сторінковим довідником із правил, регламентів і В2В-можливостей для основних статей експорту України за галузями. Ця книга – є практичним інструментом ознайомлення українських підприємств, що мають намір експортувати продукцію на ринки ЄС з тим, як працюють відповідні інституції, які специфічні вимоги до товарів та як отримати необхідні дозвільні документи тощо.

Ознайомитись з Енциклопедією можна за посиланням: file:///C:/Users/USER-008/Downloads/Ukraine%20Exporting%20to%20EU%20Encyclopaedia%20.pdf

Подробнее

01
Feb
0

Предлагается строго наказывать судей за умышленное затягивание рассмотрения уголовных дел

Dima // 0 Коментариев

В парламенте зарегистрирован законопроект № 3825 о внесении изменений в некоторые законы относительно усиления ответственности судей.
Законопроектом предусматривается дополнить Уголовный кодекс новыми статьями:

Статья 375-1. Умышленное затягивание судьей (судьями) рассмотрения уголовного производства, в котором обвиняемый находится под стражей.
1. Умышленное затягивание судьей (судьями) рассмотрения уголовного производства, в котором обвиняемый находится под стражей, свыше 1 года - наказывается штрафом от 100 до 300 необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до 2 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет или без такового.
2. Те же действия, совершенные по предварительному сговору группой лиц, или в отношении нескольких обвиняемых, находящихся под стражей, или повлекшие иные тяжкие последствия, - наказываются ограничением свободы на срок до 3 лет или лишением свободы на тот же срок с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет.

Статья 375-2. Безосновательное затягивание или непринятие судьей мер по рассмотрению заявления, жалобы или дела в течение срока, установленного законом, промедление с изготовлением мотивированного судебного решения, несвоевременное предоставление судьей копии судебного решения для его внесения в Единый государственный реестр судебных решений.
1. Безосновательное затягивание или непринятие судьей мер по рассмотрению заявления, жалобы или дела в течение срока, установленного законом, промедление с изготовлением мотивированного судебного решения, несвоевременное предоставление судьей копии судебного решения для его внесения в Единый государственный реестр судебных решений - наказывается штрафом от 100 до 300 необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до 2 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет или без такового.
2. Те же действия, повлекшие тяжкие последствия или совершенные из корыстных побуждений, в других личных интересах или с целью препятствия права на обжалование судебного решения, - наказываются лишением свободы на срок от 5 до 8 лет.
Кроме того, предусматривается внести изменение в статью 92 Закона «О судоустройстве и статусе судей», дополнив основания для привлечения к дисциплинарной ответственности судей положениями относительно преднамеренного или в связи с очевидной небрежностью допущенного судьей затягивания рассмотрения уголовного производства, в котором обвиняемый (обвиняемые) находятся под стражей, что привело к рассмотрению уголовного производства за пределами разумных сроков.
Подробнее: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57743

Источник: http://www.ligazakon.ua/

Подробнее

01
Feb
0

Судебный дайджест: позиции ВСУ и конституционная реформа

Dima // 0 Коментариев
Конституционный Суд Украины
 
Изменения в Конституцию в части правосудия не противоречат Основному Закону
1 февраля Суд  конституционным доработанный проект судебной реформы. Обнародовано заключение о соответствии доработанного (уже после получения позитивного вывода КСУ) статьям 157 и 158 Конституции. Напомним, 28 января Верховная Рада приняла постановление № 950-VIII о включении в повестку дня третьей сессии VIII созыва и направлении в Конституционный Суд для получения заключения доработанного законопроекта № 3524 о внесении изменений в Конституцию (относительно правосудия). Доработанный законопроект аналогичен ранее поданному - за исключением положения, касающегося предоставления Верховной Раде права на выражение недоверия Генеральному прокурору, что влечет его отставку с должности (изменения в пункт 25 части первой статьи 85, части пятой новой статьи 131-1 Конституции). Предыдущий вариант законопроекта, который уже был одобрен КСУ, считается отозванным. 20 января КСУ вынес заключение о соответствии первого варианта изменений статьям 157, 158 Конституции (при этом 10 из 13 судей представили свои особые мнения). Но 26 января в ВР был подан доработанный вариант (содержащий норму о праве парламента выражать недоверие Генпрокурору, что влечет его отставку).
 
Верховный Суд Украины
 
Принадлежность земель к лесному фонду доказывает наличие планово-картографических материалов лесоустройства
При рассмотрении дела № 6-377цс15 Суд разъяснил, что, решая вопрос об отнесении земли к категории земель лесного фонда, необходимо учитывать положения Лесного кодекса, а вывод о принадлежности определенного земельного участка к указанной категории земель возможен при наличии планово-картографических материалов лесоустройства. Суды должны установить фактические обстоятельства дела на момент возникновения спорных правоотношений и на основании предоставленных сторонами доказательств дать оценку юридическим фактам, имеющим значение для дела, в частности, установить категорию земли, факт ее изменения и основания этого изменения.
 
Решение суда о взыскании вклада, принятое после ввода временной администрации, не исполняется
Рассмотрев дело № 6-2001цс15, Суд разъяснил, что если в банк уже была введена временная администрация, нельзя взыскать средства способом, не предусмотренным Законом «О системе гарантирования вкладов физических лиц».
 
Требование досрочно вернуть кредит обусловливает начало исковой давности
При рассмотрении дела № 6-1707цс15 Суд разъяснил, что, предъявив требование о полном досрочном погашении задолженности по кредиту, уплате процентов за пользование кредитом и пени, кредитор в соответствии с частью второй статьи 1050 Гражданского кодекса изменил срок исполнения основного обязательства, а потому течение исковой давности по требованиям банка о возврате кредита и платежей по нему началось со следующего дня, указанного кредитором в требовании о досрочном возврате кредита как конечный срок выполнения его условий.
 
За длительное неиспользование сельхозземли по назначению договор аренды может быть расторгнут
При рассмотрении дела № 6-1998цс15 Суд пришел к выводу, что длительное неиспользование сельхозучастков арендатором, нарушаещее существенные условия договора, что привело к нарушению режима использования земельных участков, засоренности и облесению, влечет за собой расторжение договора.
 
В страховых правотношениях неуведомление должника о смене кредитора не отменяет обязанность погашения долга
Рассмотрев дело  6-2765цс15, Суд разъяснил, что неуведомление должника о смене кредитора не освобождает его от обязанности погашения кредита вообще. В этом деле суды необоснованно отказали в иске о взыскании страхового возмещения, на том основании, что истец после получения по договору права требования не обращался к страховщику с соответствующим заявлением.
 
За задержку выплаты присужденных судом сумм нельзя взыскать инфляционные потери и 3 % годовых
Рассмотрев дело № 6-2759цс15, Суд разъяснил, что к правоотношениям, возникающим по поводу исполнения судебных решений, не применяется статья 625 Гражданского кодекса.
 
Нельзя взыскать валютный долг с учетом инфляции
При рассмотрении дела № 6-771цс15 было разъяснено, что норма об уплате долга с учетом индекса инфляции распространяется только на просрочку денежного обязательства, определенного в гривнях.
 
Для признания недействительной ипотеки имущества ребенка необходимо доказать нарушение в результате заключения договора его имущественных прав
Рассмотрев дело № 6-2940цс15, Суд разъяснил, что основанием для признания недействительным договора в отношении имущества, право на которое имеет ребенок, по иску его родителей является не сам по себе факт отсутствия предварительного разрешения органа опеки и попечительства на заключение такого договора, а нарушение в результате его заключения имущественных прав ребенка.
 
Разъяснено, как определить малозначительность деяния
Рассмотрев дело № 5-221кс15, Суд высказался о том, что специфика установления малозначительности деяния в контексте положений части второй статьи 11 Уголовного кодекса заключается в обязательной совокупности трех условий: 1) формальное наличие в деянии признаков состава преступления, предусмотренного УК; 2) деяние не представляет общественной опасности, которая является типичной для определенного преступления, оно не причиняет вообще вреда физическому или юридическому лицу, обществу или государству, или причиняет им явно незначительный (мизерный) вред; 3) деяние не должно быть субъективно направлено на причинение существенного вреда - если существует несоответствие между фактически совершенным малозначительным деянием и умыслом, направленным на причинение существенного вреда, должна наступать уголовная ответственность за покушение на то преступление, которое лицо желало совершить.
 
Разъяснено, что нужно установить для выяснения наличия состава преступления в действиях водителей - участников ДТП
При рассмотрении дела № 5-218кс15 Суд разъяснил, что в случае дорожно-транспортного происшествия с участием нескольких водителей для решения вопроса о наличии или отсутствии в их действиях состава уголовного преступления, предусмотренного соответствующими частями статьи 286 Уголовного кодекса, необходимо: установить причинную связь между действием (нарушением правил безопасности дорожного движения) каждого из них и наступившими последствиями; исследовать характер и очередность нарушений, которые совершил каждый из водителей; выяснить, кто из них создал опасную дорожную обстановку (аварийную ситуацию). То есть, выяснить степень участия каждого из них в причинении преступного результата. При этом исключается уголовная ответственность водителя, который нарушил правила дорожного движения вынужденно из-за создания аварийной ситуации другим водителем.
 
Новый уголовный процессуальный закон не имеет обратной силы
При рассмотрении дела  5-205кс15 (15) Суд высказался о порядке и сроках применения положений пункта 2 статьи 445 УПК в редакции Закона № 192-VIІІ «Об обеспечении права на справедливый суд». Разъяснено, что в отличие от уголовного материального закона, новый уголовный процессуальный закон не имеет обратной силы даже в тех случаях, когда его правила более благоприятные для участников уголовного производства. Возврат процесса (процессуальных действий) невозможен. Это положение вытекает из части первой статьи 5 УПК, согласно которой процессуальное действие проводится, а процессуальное решение принимается в соответствии с положениями Кодекса, действующими на момент начала выполнения такого действия или принятия такого решения. Следовательно, по общему правилу пункт 2 статьи 445 УПК в редакции Закона № 192-VIІІ подлежит применению с даты вступления в силу настоящего Закона. То есть, предметом пересмотра Верховного Суда Украины на основании неодинакового применения судом кассационной инстанции одной и той же нормы права, предусмотренной УПК, что обусловило принятие разных по содержанию судебных решений, могут быть только решения суда кассационной инстанции, вынесенные 28 марта 2015 года и позже.
 
Сделан вывод об освобождении осужденного от штрафа
Рассмотрев дело № 5-324кс15, Суд разъяснил, что до вступления в законную силу обвинительного приговора суда, которым лицо будет признано виновным в уклонении от отбывания наказания, вопрос о приостановлении сроков давности исполнения обвинительного приговора суда решать неправомерно. Правило отказа в освобождении осужденного от отбывания наказания в виде штрафа в связи с истечением сроков давности исполнения обвинительного приговора не может быть связано с самим фактом неуплаты осужденным в течение месячного срока суммы штрафа.
 
Источник: http://www.ligazakon.ua/

Подробнее

01
Feb
0

КСУ схвалив судові зміни до Конституції

Dima // 0 Коментариев

Текст висновку. 

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

 

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-11-38

факс 287-36-16

 

 

Конституційний Суд України оприлюднив Висновок у справі щодо правосуддя

1 лютого Конституційний Суд України офіційно оприлюднив наданий 30 січня Висновок у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 в редакції від 26 січня 2016 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України (Постанова Верховної Ради України від 28 січня 2016 року № 950–VIII).

Короткий зміст мотивувальної частини висновку

1. Верховна Рада України згідно з Постановою „Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України“ від 28 січня 2016 року № 950–VIII звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати висновок щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 в редакції від 26 січня 2016 року) (далі – Законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Законопроект поданий Президентом України та включений до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання як невідкладний.

Законопроект передбачає:

– викласти в новій редакції статті 124–129, 130, 131, 147–148, 149, 151, 153 Конституції України;

– доповнити Конституцію України новими статтями 129-1, 130-1, 131-1 – 131-2, 148-1, 149-1, 151-1 – 151-2;

– внести зміни до статей 29, 55, 59, 85, 92, 106, 108, 110, 111, 136, 150, 152, до розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України;

– виключити із Конституції України розділ VІІ „Прокуратура“.

Законопроект містить також „Прикінцеві та перехідні положення“.

Відповідно до пункту I Постанови законопроект № 3524 від 25 листопада 2015 року вважається відкликаним.

2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Основного Закону України до повноважень Верховної Ради України належить внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України.

Згідно зі статтею 159 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

3. Порівняльний аналіз Законопроекту та законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 25 листопада 2015 року (далі – Законопроект № 3524 в редакції від 25 листопада 2015 року), а саме пропонованих ними змін до статей 29, 55, 59, 85, 92, 106, 108, 110, 111, 124–129, 130, 131, 136, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, доповнення її статтями 1291, 1301, 1311, 1312, 1481, 1491, 1511, 1512та виключення з Конституції України розділу VII „Прокуратура“, а також їх Прикінцевих та перехідних положень, свідчить про ідентичність пропонованих ними змін, крім редакції пункту 25 частини першої статті 85 Основного Закону України та статті 1311, якою Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України.

У Законопроекті пропонується пункт 25 частини першої статті 85 Конституції України викласти в такій редакції:

„25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;“.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Законопроект передбачає збереження за Верховною Радою України вказаного повноваження.

У той же час пропонована Законопроектом редакція пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України не містить слова „України“ у назві посади Генерального прокурора, що узгоджується з положеннями статті 1311, якою Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України і якою, зокрема, передбачено, що прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор.

Конституційний Суд України вважає, що пропонована Законопроектом редакція пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України статтею 1311 такого змісту:

„Стаття 131-1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом“.

У частині пʼятій наведеної статті передбачається, що дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених Конституцією України та законом. Це узгоджується зі збереженням за Верховною Радою України передбаченого пунктом 25 частини першої статті 85 Основного Закону України у пропонованій Законопроектом редакції повноваження висловлювати недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.

Конституційний Суд України вважає, що пропонована Законопроектом для доповнення Конституції України стаття 1311 не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Розглянувши справу Конституційний Суд України дійшов висновку:

1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 26 січня 2016 року, текст якого викладено у пункті 1 мотивувальної частини Висновку.

2. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 26 січня 2016 року вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскаржений.

Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін. Суддя-доповідач у справі – Михайло Гультай.

Подробнее

01
Feb
0

Сьогодні КСУ оголосить свій висновок щодо судової реформи

Dima // 0 Коментариев
1 лютого о 12.00 Конституційний Суд України офіційно оприлюднить висновок у справі щодо відповідності доопрацьованого законопроекту №3524 про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Проект для висновку до Суду депутати направили 28 січня, то ж загалом судді не надто довго працювали над висновком. В першу чергу це пояснюється і тим, що доопрацьований проект №3524 має лише одну відмінність від першої редакції проекту №3524, який вже отримав позитивний висновок від суддів КСУ. Так, доопрацьований проект передбачає право ВР висловлювати недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку.
Тож, з огляду на це, а також напружену роботу суддів на вихідних, цей висновок КСУ також буде схвальним.
Джетело: http://zib.com.ua/

Подробнее

01
Feb
0

Айварас Абромавичус відвідав офіс ProZorro

Dima // 0 Коментариев
Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус відвідав офіс команди ProZorro , яка займається розробкою електронної системи державних закупівель. З лютого 2015 року система працює в пілотному режимі, але вже дозволила заощадити 500 мільйонів гривень бюджетних коштів.
Міністр відзначив досягнення команди, що працює над ProZorro: «Вдалося зробити дуже багато - перетворити чудову ідею на діючу систему, яка показала виняткові результати і тепер масштабується до розмірів країни. Попереду багато роботи, але ми впевнені, що команда Prozorro виконає своє завдання якісно і вчасно, як і належить справжнім реформаторам».
Під час зустрічі Айварас Абромавичус обговорив із командою ProZorro плани на наступний рік, а також можливі складнощі та необхідну підтримку, яка дозволить їх подолати. Серед наступних кроків на шляху здійснення реформи: своєчасне проходження процедури відповідності КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), прийняття підзаконних актів, необхідних для повномасштабного запуску системи електронних закупівель. Крім того, найближчим часом Верховна Рада повинна ратифікувати Угоду WTO GPA , яка відкриє українським постачальникам ринок закордонних державних закупівель об’ємом 1,7 трлн. дол. Розробники системи зауважили, що її унікальність та прогресивність полягає в тому, що вона створена на відкритому коді. Це дозволяє використовувати систему будь-якою іншою державою світу і створювати на її основі інші системи e- procurement. «Ніхто в світі ще не робив систему державних закупівель на відкритому коді. Ми пропонуємо світовій спільноті можливість створювати власні системи на її основі, - зазначив Максим Нефьодов , заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України. - Сьогодні в нас є всі шанси створити кращу в Європі систему електронних закупівель. У  майбутньому ми зможемо інтегрувати її до наявних у США, Австралії та інших країнах».
Підготовка до розгортання системи ProZorro іде згідно з планом, і повний перехід на електронну систему держзакупівель відбудеться з набранням чинності Закону «Про публічні закупівлі», тобто з 01.04.2016 р. До цього часу буде проведено відповідна підготовка ІТ-системи , інтеграція її з реєстрами. Крім того, триватиме навчання користувачів - як з боку державних замовників, так і - представників бізнесу. Також планується запустити кол-центр і службу підтримки.
Нагадаємо, що 25 грудня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про публічні закупівлі», який забезпечує законодавче підґрунтя для наступного етапу реформи держзакупівель – повного переходу на електронні тендери. Повний перехід на електронну систему держзакупівель відбудеться протягом 2016 року. 
Джерело: http://meta.ua/

 

Подробнее

29
Jan
0

Чи бути українському кіно?

Dima // 0 Коментариев

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про державну підтримку кінематографії № 3081-Д. Проект забезпечує впровадження прямої державної підтримки кіноіндустрії за прикладом країн Європи. Мова йде, серед іншого, про повернення частини витрат на виробництво фільмів, розвиток кінематографії та дистриб’юторської мережі тощо.
Крім того, документ пропонує конкретні інструменти протидії піратству в Інтернеті. У разі прийняття запропонованих змін, власники авторських прав отримають можливість швидко блокувати нелегальний відео-контент. При цьому встановлюється відповідальність за відмову блокувати нелегальний контент, а також за необґрунтовані вимоги щодо його блокування.
“В частині захисту авторського права ініціатори проекту проводили консультації з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України”, - зазначила заступник Міністра Юлія Ковалів і додала: “Запропонований механізм бокування нелегального контенту має всі шанси стати дієвим засобом боротьби з інтернет-піратством”.
Юлія Ковалів додала, що експерти Міністерства братимуть участь у підготовці законопроекту до другого читання.

Подробнее

29
Jan
0

Красноармейск присоединилcя к электронным закупкам ProZorro

Dima // 0 Коментариев

В ходе сегодняшней сессии городского совета Красноармейска депутаты поддержали присоединение города к системе электронных закупок ProZorro соответствующим решением
Участие в системе позволит обеспечить прозрачное и эффективное использование средств местного бюджета, а также исключить коррупцию благодаря общественному контролю и расширению круга поставщиков.
Согласно закону Украины «Про здійснення державних закупівель», на данный момент система может быть использована для закупок на товары и услуги стоимостью до 200 тыс. грн. и работы до 1,5 млн грн.
Ранее государственные и коммунальные предприятия самостоятельно решали, кому доверить небольшие заказы, и могли приобретать товары по завышенным ценам.
Система ProZorro исключает такую возможность — теперь все закупки будут проходить через нее. То есть, если предприятию города будет нужен тот или иной товар или услуга, то оно будет обязано подать заказ через ProZorro. Этот заказ увидят все поставщики в Украине, а выиграет тот, кто предложит самую низкую цену.
Стоит отметить, что Система ProZorro (http://prozorro.org) – некоммерческая, ее организатором выступает международная организация по противодействию коррупции Transparency International. На сегодняшний день в ProZorro проведено уже более 41 тыс. закупок.

Источник: Информационное агентство «Вчасно» — новости Донбасса сегодня — http://vchasnoua.com/donbass/32973-krasnoarmejsk-prisoedinilcya-k-elektronnym-zakupkam-prozorro

Подробнее

29
Jan
0

Топ-10 правовых событий недели для бизнеса

Dima // 0 Коментариев

1. Меняются правила контроля за экономическими концентрациями

28 января принят Закон относительно повышения эффективности системы контроля за экономическими концентрациями. Внесены изменения в Закон о защите экономической конкуренции: вводится упрощенная процедура получения разрешений АМКУ на сделки с потенциально минимальным влиянием на конкуренцию в Украине, внедряется система предварительных консультаций с АМКУ по поводу подачи документов, существенно повышены пороговые показатели, превышение которых требует получения разрешения на сделку слияния/поглощения и т.д. Закон должен снизить регуляторное давление на бизнес в части согласования сделок слияния/поглощения с АМКУ.

2. Нацбанк оставил учетную ставку неизменной

Правление Национального банка Украины решило оставить учетную ставку на уровне 22% годовых. Об этом говорится в постановлении Правления НБУ от 28 января 2016 года № 40 «О регулировании денежно-кредитного рынка».

3. Новые правила приватизации госпредприятий предварительно одобрены

Верховная Рада 28 января приняла за основу законопроект № 2319а-д, которым планируется внести изменения в Закон о приватизации государственного имущества - не допускать к процессам приватизации в качестве покупателей лиц из РФ, привлекать советников к более широкому кругу предприятий, отменить норму об обязательной продаже через биржу миноритарного пакета акций крупных госкомпаний и т.д. Прогнозируемые результаты - увеличение инвестиций, уменьшение коррупции, обновление устаревшего законодательства. Данный закон очень ждет ФГИУ для начала масштабной приватизации.

4. Комитет ВР поддержал законопроект о реструктуризации кредитов юрлиц

Комитет ВР по вопросам финансовой политики и банковской деятельности рекомендует принять за основу законопроект № 3555 «О финансовой реструктуризации», предполагающий установление процедуры реструктуризации кредитов юридических лиц. Предусматривается добровольное, а не обязательное участие предприятий в такой реструктуризации.

5. Таможенное оформление гуманитарки ускоряется

Закон № 865-VIII относительно недопущения затягивания сроков контроля гуманитарки на таможне вступил в силу 28 января. Установлено, что специально уполномоченные госорганы по вопросам гуманитарной помощи обязаны в день принятия решения о признании товаров гуманитарной помощью разместить его на своем официальном сайте - это будет основанием для его использования органами, осуществляющими государственный санитарно-эпидемиологический, ветеринарно-санитарный, фитосанитарный, экологический и радиологический контроль. Законом гарантируется оперативное, бесплатное и качественное проведение контроля.

6. Минфин готовит законопроект об уполномоченных экономических операторах

Министерство финансов разрабатывает проект Закона об уполномоченных экономических операторах. Планируется регламентировать процедуру признания предприятий уполномоченными экономическими операторами - установить исчерпывающий перечень критериев, выполнение которых даст предприятиям возможность импортировать товары с использованием специальных упрощений таможенного оформления.

7. Действуют обновленные правила конкурсного отбора оценщиков

ФГИУ приказом № 2075, который вступил в силу 29 января, обновил Положение о конкурсном отборе субъектов оценочной деятельности. Новая процедура отбора исключает влияние субъективных факторов, позволяет определять среди участников конкурсного отбора наиболее опытных, учесть как положительный опыт компаний и оценщиков, так и отрицательный, предотвратить концентрацию работ по оценке среди «узкого круга» оценщиков и т.д.

8. Депутаты хотят устранить неточности в Законе о публичных закупках

Стала известна причина, почему до сих пор не пописан Закон о публичных закупках. Так, депутатами планируется устранить неточности и несогласованности в тексте Закона. Для этого подготовлена сравнительная таблица, которая была поддержана на заседании профильного Комитета ВР 27 января.

9. Лицензированием хоздеятельности по перевозкам займется Укртрансбезопасности

29 января вступило в силу постановление № 1191, которым Кабмин внес изменения в перечень органов лицензирования. Предусмотрено, что лицензирование хоздеятельности по перевозке пассажиров, опасных грузов и опасных отходов речным, морским, автомобильным, ж/д транспортом, международных перевозок пассажиров и грузов автомобильным транспортом осуществляет Укртрансбезопасности (а не Укртрансинспекция и Укрморречинспекция).

10. Минздрав хочет ввести обязательное страхование ответственности спонсора при испытании лекарств

Минздрав разработал законопроект о внесении изменений относительно клинических испытаний лекарственных средств. Предложено закрепить единое наименование вида страхования - страхование ответственности спонсора на случай причинения вреда жизни и здоровью субъектов исследования (пациентов, здоровых добровольцев) - и включить его в перечень обязательных видов страхования. Предполагается, что спонсор испытания юудет обязан перед его началом заключить договор указанного страхования.

Источник: http://jurliga.ligazakon.ua/

Подробнее

29
Jan
0

Наступна невідкладність

Dima // 0 Коментариев
Конституційний Суд вирішив поквапитися із роз’ясненням, що вважати «наступною черговою сесією», на якій можуть бути остаточно прийняті зміни до Основного Закону. Письмові слухання цього питання почалися 29 січня.
Втім, народні обранці вирішили не чекати думки КС і вже підстрахувалися від несподіванок, відкоригувавши Регламент ВР. У процедурі схвалення проектів змін до Конституції уточнено: якщо законопроект попередньо схвалений Верховною Радою, але не був розглянутий на наступній черговій сесії, його можна голосувати й пізніше.
Такий правовий кульбіт можна сприймати не більше як спробу видати бажане за дійсне (див. «ЗіБ» №4/2015. — Прим. ред.). Адже, як зауважили фахівці головного науково-експертного управління ВР, Основний Закон має найвищу силу і намагання підлаштувати його вимоги під потреби сьогодення за допомогою Регламенту ВР чи якогось іншого закону є нікчемними.
З огляду на прогнозованість висновку Суду не виключено, що КС спробує встигнути оприлюднити свій вердикт уже 1 лютого. Це має дати нардепам додатковий стимулпроголосувати за зміни до Конституції в частині децентралізації в останній можливий для цього день — 2 лютого.
Хоча факт ухвалення змін до Регламенту дає підстави припустити, що нардепи наперед вказали Суду, яким має бути його рішення, а сама відповідь втратила для них актуальність. Тобто за децентралізацію голосуватимуть тоді, коли будуть «виконані необхідні процедури». Ким і які саме — це питання не до правників, а до політиків.
До речі, з конституційним реформуванням правосуддя також не склалося. Теоретично для цього могло вистачити одного дня: 2 лютого, на останньому пленарному засіданні третьої сесії, можна було попередньо схвалити проект №3524, а потім відкрити наступну чергову сесію й прийняти його остаточно.
Натомість парламент, на відміну від КС, на свій лад зрозумів невідкладність президентської ініціативи й… власноруч відкликав документ. Водночас на вул. Жилянську направлена нова редакція змін, де нардепи все ж залишають за собою право висловлювати недовіру Генеральному прокуророві.
Суду, звісно, нескладно ще раз повторити свій висновок. Адже таке редагування лише формально є змінами до Конституції. Головне — не перетворитися на юридичний відділ при парламенті чи главі держави, який повинен негайно реагувати на їхні запити.
 
Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

29
Jan
0

Брати Медведчука і Козака за 4 мільйони возитимуть вугілля на Калуську ТЕЦ

Dima // 0 Коментариев

ВФ «Калуська ТЕЦ» ДПЗД «Укрінтеренерго» 25 січня за результатами тендеру замовила ТОВ «Трансмонолітавто» послуги автотранспорту для перевезення вугілля за 4,43 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».
Протягом 2016 року перевезуть 120 тис т вугілля із залізничної станції Калуш на склад Калуської ТЕЦ. Відстань становить 11 км, пишуть Наші Гроші.
Таким чином, перевезення коштує 36,94 грн. за тону.
У вересні 2015 року «Калуська ТЕЦ» замовляла його у цієї фірми за такою ж ціною. Як і тоді, нині єдиним конкурентом було ТОВ «Буд-Тайм» із ціною 45 грн./т.
ПП «Прикарпатбудтранс» пропонувало ціну 34,02 грн./т. Відтак загалом перевезення коштувало б 4,08 млн грн. Однак заявку відхилили, бо фірма не вказала загальну вартість послуг і надала документи лише на чотири самоскиди замість потрібних десяти.
Засновником «Трансмонолітавто» є ТОВ «Західекспертспецбуд» Богдана Козака і Сергій Медведчук.
Сергій Медведчук – екс-голова Державної податкової адміністрацієї у Львівській області та брат Віктора Медведчука, кума Володимира Путіна.
Козак є братом нардепа від «Опозиційного блоку» Тараса Козака. Останній працював заступником голови обласної податкової адміністрації під керівництвом Сергія Медведчука.
У 2011 та 2015-2016 роках «Трансмонолітавто» отримав держпідрядів на 8,22 млн грн.
Львівська фірма-конкурент «Буд-Тайм» належить Івану Шмілик.
У 2013 році вона виграла єдиний тендер Домажирської сільради Яворівського району Львівської області на реконструкцію басейну за 8,20 млн грн.
«Прикарпатбудтрансом» зі статутним капіталом 0 грн. володіє Іван Боднар, керівником є Роман Боднар. Вони разом із фірмою є засновниками ТДВ «Долинська Автобаза».
Досі «Прикарпатбудтранс» не вигравав тендерів.

Джерело: http://www.blitz.if.ua/

Подробнее

29
Jan
0

ВСУ зробив висновок щодо малозначності діяння

Dima // 0 Коментариев

Посткримінальна поведінка порушника кримінально-правової заборони, характеристика його особи, ступінь реалізації злочинного умислу, інші обставини, що відповідно до закону є правовими підставами для пом’якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, значення в контексті встановлення наявності чи відсутності малозначності діяння за частиною другою статті 11 КК не мають.
До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 24 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-221кс 15, про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми частини другої статті 11 КК про малозначність діяння у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Як пояснили у ВСУ, специфіка встановлення малозначності діяння в контексті положень частини другої статті 11 КК полягає в обов’язковій сукупності трьох умов:
1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини другої статті 11 КК;
2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;
3) малозначне діяння не повинно бути суб’єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.
Поняття істотної шкоди у контексті частини другої статті 11 КК носить оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми).
Якщо істотність шкоди знаходить своє чітке відображення у визначенні об’єктивних ознак того чи іншого складу злочину, тобто характер шкоди є фіксованим і не може оцінюватись на розсуд правозастосувача (абсолютно визначені правові норми), застосування кримінально-правової норми про малозначність виключається.
На встановлення малозначності діяння жодні інші фактори, крім вказаних вище обов’язкових умов, не впливають. Так, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, примирення винного з потерпілим, втрата особою суспільної небезпечності на час розслідування злочину не перетворюють злочин у малозначне діяння.

Джерело: http://zib.com.ua/

Подробнее

29
Jan
0

Опубліковано Закон по змінах до Конституції

Dima // 0 Коментариев
Відповідний Закон (проект №3812) “Про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України” було прийнято в редакції Комітету. 
Документ визначає, що парламент може прийняти законопроект про зміни до Конституції (за винятком розділів Основного Закону "Загальні засади", "Вибори", "Внесення змін до Конституції" для яких передбачена окрема процедура), який Конституційний Суд визнав таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції, і який був попередньо схвалений ВР цього ж скликання на попередній черговій  сесії ВР (попередня редакція Регламенту допускає попереднє схвалення і на позачерговій сесії ВР).
Також Закон передбачє, якщо вище зазначений законопроект про зміни до Конституції був попередньо схвалений ВР і небув розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається ВР на наступній за нею черговій сесії. 
Нагадаємо, саме положення стосовно "наступної чергової сесії ВР" сьогодні почне розглядати КСУ, до якого депутати звернулись за тлумаченням.
Текст проекту Закону можна переглянути за: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57726

Взято з: http://zib.com.ua/

Подробнее

29
Jan
0

Правосуддя б’є по кишені

Dima // 0 Коментариев

Поки парламент готується до розгляду законодавчих ініціатив щодо податкової лібералізації та оговтується після прийняття держбюджету на 2016 рік, бізнес і юридичні радники намагаються призвичаїтися до нової редакції закону «Про судовий збір». П’ятий місяць поспіль питання щодо відміни верхньої межі судового збору при поданні позову майнового характеру для юридичних осіб не сходить з вуст фахівців.

Ціна питання
Зокрема, правникам цікаво, яким чином платникам податків слід сплачувати судовий збір у разі оскарження податкових повідомлень-рішень. Чи можна вважати вимоги про скасування таких повідомлень немайновими з огляду на принцип «права на справедливий суд», який полягає у вільному доступі до правосуддя?
Допомагаючи правникам розібратися в нюансах податкових спорів, суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Желтобрюх, представники Окружного адміністративного суду м.Києва Тетяна Скочок
та Наталія Клочкова зауважили: якби була встановлена верхня межа збору в адміністративному процесі, питання взагалі не виникало б.
«Однак при прийнятті закону не було дотримано регламенту, тож не дивно, що внесені зміни тягнуть за собою не тільки дохідну частину, а й видатки, — прокоментувала ситуацію Н.Клочкова. — Але про видатки ніде не зазначено, тому державні органи теж мають сплачувати судовий збір».
Відміну пільг для держорганів при сплаті збору деякі правники також схильні сприймати як тривожний сигнал. Хоча такий стан речей цілком відповідає меті законодавця — поповнити державну скарбницю. Нині питання «Чи є майновим спором оскарження податкового повідомлення-рішення?», перетворюється на суто фінансовий інтерес платника податку. З одного боку, на таку особу чекає судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, а суми, вказані в податковому повідомленні-рішенні, можуть сягати десятків мільйонів. З другого — чималі донарахування податкових зобов’язань.


«На кого натрапиш»
Замість того щоб розбиратися, що саме слід уважати ціною позову в цій категорії спорів, судді пропонують звернути увагу не на теорію, а на практику. Зокрема, тут може допомогти клопотання про розстрочку сплати або зміну суми збору. Однак, за словами І.Желтобрюх, такі клопотання зазвичай нічим не обгрунтовані, отже, не підлягають задоволенню.
Наприклад, таке клопотання підкріплене довідкою з банку про стан рахунку, який залишає бажати кращого. Але як суд має переконатися, що це — єдиний рахунок підприємства?! Потрібно надати відповідні докази.
Ще один інструмент урегулювання критичної ситуації — клопотання про часткову сплату до вирішення справи по суті. Воно має бути підкріплене доказами не майнового стану, а правомірності позиції платника податків. Якщо додати аргументи на користь того, чому кошти для сплати збору не можуть бути вилучені з бізнесу саме зараз, це допоможе спростити реалізацію права на доступ до правосуддя.
Правники до порад поставилися із сумнівом. Адже зазвичай судді залишають заяву без руху, якщо збір не сплачено в повному обсязі. Судді погодилися, що й таке може бути. «Це вже на кого натрапиш», — резюмувала І.Желтобрюх. Водночас вона наголосила, що часто юристи лінуються обгрунтовувати свої клопотання, тому не слід квапитися із висновками щодо відповідної практики.
Однак, поки законодавець не визначиться з граничною межею в законі про судовий збір, в юристів і суддів завжди будуть приводи для взаємного незадоволення.

Надія на законодавця
Прикметно, що така ситуація підштовхує юристів до вивчення практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, І.Желтобрюх зауважила, що аналіз рішення у справі «Інтерсплав» проти України» свідчить про майновий характер спорів з приводу можливого настання негативних наслідків для платників податків. Нагадаємо: такі наслідки у цій справі мали виникнути у зв’язку з виявленням зловживань з боку постачальників «Інтерсплаву», спрямованих на незаконне бюджетне відшкодування ПДВ.
А от у справі «Креуз проти Польщі», в якій позивач вимагає відшкодування збитків, заподіяних державними службовцями муніципалітету, виникають сумніви щодо майнового характеру предмета спору. Більше того, згідно з рішенням від 19.06.2001 «сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та повинні мати законну мету».
Зазначене кореспондується із нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Рекомендацією щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.81. Тож українські юристи сподіваються на позитивну практику, адже наші суди все частіше спираються у своїх висновках на правові позиції ЄСПЛ.
У свою чергу судді покладають надії на законодавця. Зокрема, І.Желтобрюх поскаржилася, що Кодекс адміністративного судочинства залишає неврегульованими багато питань, звідси й білі плями в практиці.


Перейматися чи ні?
Ще одне питання, яке цікавить представників у адміністративному процесі: яким чином учасник процесу має забезпечити явку свідка?
Допит свідка як засіб доказування адміністративним процесом не передбачений, і сторона може від нього відмовитися. Водночас такий допит може заощадити чимало часу під час подальшого оскарження. У податкових спорах свідки можуть суттєво вплинути на розгляд справи, однак, за підрахунками Н.Клочкової, «з викликаних свідків приходять у кращому випадку 5%». І хоча підприємець не може застосувати привід до свідка, є випадки, коли сторона сама забезпечує його явку. Наприклад, якщо контрагент-свідок зацікавлений у подальшій співпраці зі стороною тощо.
Юристи скаржаться: суддя відкриває провадження й відразу постановляє ухвалу про забезпечення явки директора контрагентів. Якщо ж цього не зробити, можна негативно вплинути на внутрішнє переконання законника. Тобто суди обтяжують учасника процесу обов’язком, не передбаченим для адміністративної юстиції. При цьому на учасника покладається обов’язок здійснити привід свідка.
Судді заперечують: нікого ні до чого не зобов’язують, а на виконання ухвали можна показати виписку з телефонного рахунку. Якщо учасник процесу дзвонив свідку хоча б один раз, жодних негативних наслідків для нього не наставатиме. Зокрема, таку думку висловила під час дискусії Н.Клочкова. Вона також зауважила, що, за її спостереженнями, серед юридичних представників мало хто переймається виконанням ухвал.
«Навіть про витребування доказів ухвалу ніхто не виконує, перше засідання проходить марно, — наголосила суддя. — Щоб потім справу не повертали на новий розгляд, звичайно, судді просять забезпечити явку свідків».


Відверта дискусія
В більшості випадків невжиття заходів забезпечення позову призводить до зупинення діяльності суб’єкта господарювання. Про таку статистику говорять юристи. Зокрема, радників турбує незабезпечення позовів у справах щодо оскарження рішення про анулювання ліцензії. Адже це не зупиняє його дію, відповідно, до набрання законної сили рішенням суду суб’єкт господарювання не може займатися ліцензійною діяльністю.
Судді чесно зізнаються, що через зловживання в минулому інститут забезпечення позову отримав негативне забарвлення, і сумніви у правомірності його застосування спричиняють відкриття дисциплінарних проваджень. «Тобто наслідки для судді негативні, якщо він забезпечить позов, а за незабезпечення таких наслідків немає», — прокоментувала ситуацію Н.Клочкова.
Стосовно податкових спорів вона розповіла, що раніше фіскальна служба формувала списки й виживала вказаних в них суддів з професії. Однак, на думку І.Желтобрюх, забезпеченню позову в більшості випадків заважає не можливий тиск на суддів, а погана робота представників. На її переконання, зазвичай заяви про забезпечення позову не містять достатнього обгрунтування відповідної вимоги.
Попри суперечності в поглядах на процесуальні моменти, і судді й правники сподіваються, що відверта дискусія допоможе позбутися незрозумілостей у питаннях правозастосування. «Раніше публічність суддів засуджувалася, тепер все навпаки», — зауважила Н.Клочкова і висловила надію, що подібні зустрічі не виявляться марними для їхніх учасників.
Взято на:http://zib.com.ua/

Подробнее

12
Jan
0

Антон Цыбульский: Знание своих прав и законов минимизирует риск неправомерных проверок

lux // 0 Коментариев

Антон Цыбульский:
Знание своих прав
и законов минимизирует риск неправомерных проверок

 

Академия гостеприимства: Обозначая тему взаимоотношения ресторана с контролирующими и проверяющими органами, давайте определимся с основополагающими моментами: кто, когда, в какой срок и на каких условиях может проверить ресторан?


Антон Цыбульский: Прежде всего важно понимать, что исключительно законами Украины устанавливаются органы, уполномоченные проверять предприятия ресторанного питания. Если право на проведение проверки таким органом не установлено законами Украины, он не может проверять ресторан. Также, если ресторанная деятельность не предусмотрена в законах Украины как сфера проверки для данного контролирующего органа, вы имеете право отказать в проверке. Если основания для приостановления хозяйственной деятельности не установлены законами Украины, она не может быть остановлена.
Плановая проверка проводится с заблаговременным предупреждением соответствующего должностного лица ресторана, с использованием четкого перечня пунктов проверки. К тому же рестораторам предоставлено право привлекать к проверке третьих лиц. Частота проверок зависит от степени риска предпринимательской деятельности. Продолжительность осуществления проверок ограничена временными рамками. Распоряжение о применении санкций за нарушение предпринимателем законодательства выдается исключительно руководством органа контроля.
Хотелось бы порекомендовать рестораторам определить должностных лиц, имеющих полномочия официально общаться с проверяющими, определять вопросы законности проверки и принимать решения о допуске к проверке. Дабы избежать неприятных сюрпризов, никакие другие работники предприятия без разрешения соответствующего уполномоченного лица субъекта хозяйствования не имеют права:

АГ: В каких случаях налоговую проверку можно не допускать к работе в заведении и были ли прецеденты оспаривания решения налоговой, например, о взыскании с ресторана штрафа? Каков порядок опротестования решения налогового инспектора?


А.Ц.: Есть перечень и основные требования к документам, которые должно предъявить уполномоченное лицо налоговой инспекции перед началом проверки. Оформление указанных документов с нарушением требований, установленных в ст. 81 Налогового кодекса Украины, является основанием для недопуска должностных (служебных) лиц органа государственной налоговой службы к проведению налоговой проверки. При этом ревизоров можно смело попросить покинуть заведение на вполне законных основаниях.
При налоговой проверке не исключены ситуации, когда некоторые проверяющие неправильно применяют нормы действующего законодательства, не уделяют должного внимания оформлению и рассмотрению материалов проверок, в результате чего происходит доначисление налогов и применение штрафных санкций. Существует несколько вариантов опротестования решения налогового инспектора:
— административное обжалование (жалоба подается в вышестоящий контролирующий орган форме в течение 10 календарных дней, следующих за днем получения налогоплательщиком налогового уведомления или другого обжалуемого решения контролирующего органа);
— обжалование в судебном порядке (непосредственное обращение в административный суд).
На мой взгляд, более эффективно обжаловать незаконные решения в суде, поскольку вышестоящие органы в силу понятных причин часто оставляют в силе решения подконтрольных органов. Хотя, справедливости ради стоит сказать, что в некоторых случаях лучше начать с административного обжалования и продолжить в судебном порядке. Какой вариант выбрать — зависит от конкретного случая.


АГ: Имеет ли право налоговая изымать документы?


А.Ц.: Согласно положениям Налогового кодекса Украины, запрещается изъятие оригиналов первичных финансово-хозяйственных, бухгалтерских и других документов за исключением случаев, предусмотренных уголовным процессуальным законодательством. Изъятие документов, согласно Уголовно-процессуальному кодексу Украины, осуществляется исключительно на основании решения следственного судьи, суда, и лишь стороной уголовного производства, которой со стороны обвинения являются следователь, руководитель органа досудебного расследования, прокурор.


АГ: Еще один повод проверить работу заведения — жалоба гостя, к примеру, в инспекцию по вопросам защиты прав потребителей. Что сделать ресторатору, чтобы представителям данного органа не было к чему придраться?


А.Ц.: Исходя из практики, чаще всего недовольный гость будет требовать жалобную книгу, в которой делает запись о том, чем он недоволен (это может быть как качество продуктов, так и конфликт с персоналом заведения), и оставляет свои контактные данные для ответа администрацией ресторана. Как необходимо поступить в такой ситуации? Ни в коем случае не оставлять без внимания каждый отзыв (в том числе и отзыв благодарности сотрудникам и владельцам ресторана). Далее необходимо разобраться в ситуации, ответить гостю письменно или по телефону (номер которого был оставлен гостем). После чего следует внести в книгу жалоб и предложений запись, о том какие меры были предприняты вашим заведением для удовлетворения жалобы гостя (возможно, жалоба была неправомерна и т.д.). Если же заведение оставит без внимания данную жалобу, гость может не полениться и пойти дальше жаловаться по инстанциям.


АГ: В каких случаях представитель инспекции по вопросам защиты прав потребителей может прийти внепланово?


А.Ц.: Внеплановые проверки могут быть назначены в следующих случаях:
— предоставление субъектом хозяйствования письменного заявления в соответствующий орган по вопросам защиты прав потребителей об осуществлении проверки по его желанию, выявление и подтверждение недостоверности данных, заявленных в документах обязательной отчетности, поданных субъектом хозяйствования;

— проверка исполнения субъектом хозяйствования предписаний, распоряжений или иных распорядительных документов об устранении нарушений требований законодательства, выданных по результатам проведения плановых проверок органом по вопросам защиты прав потребителей. Например, предписания на устранение каких-либо выявленных нарушений;

— обращения физических и юридических лиц о нарушениях субъектом хозяйствования требований законодательства;
— непредоставление в установленный срок субъектом хозяйствования документов обязательной отчетности без уважительных причин, а также письменных объяснений о причинах, препятствующих предоставлению данных документов;
— наступление аварии, смерти потерпевшего вследствие несчастного случая или профессионального заболевания, связанного с деятельностью субъекта хозяйствования.
При проведении внеплановой проверки выясняются лишь те вопросы, которые послужили основанием для такой проверки. Иные вопросы и желание контролирующего органа являются незаконными.


АГ: Бывает так, что кто-то из менеджмента заведения выступает фигурантом или свидетелем по делу об отмывании денег и т.п. В этой ситуации иногда происходит выемка документов. Как себя вести и что делать в подобной ситуации собственнику заведения?


А.Ц.: Стоит отметить, что все начинается с открытия уголовного производства по заявлению лица или группы лиц. После чего следователь должен провести следственные действия и при необходимости обратиться в суд для получения разрешения провести изъятие вещей и/или документов. Согласно нормам Уголовно-процессуального кодекса Украины, выемка вещей и документов может осуществляться исключительно после открытия уголовного производства на основании постановления следственного судьи или суда. Собственник вещей или документов (а в нашем случае — ресторатор), обязан предоставить временный доступ к указанным в постановлении вещам и документам исполнителю постановления.
А теперь практические советы, в случае если в ресторан явились с изъятием документов, вещей. Первое, что необходимо попросить предъявить, это решение следственного судьи или суда о проведении изъятия документов/вещей. Внимательно проверить, какие документы разрешено изымать, кому поручено проводить изъятие. Также потребовать предъявить служебные удостоверения каждого из представителей правоохранительных органов и сверить их лица с фотографиями в удостоверениях. При отказе предъявить удостоверения как вариант можно вызвать милицию. Указанное в постановлении следственного судьи, суда лицо обязано предъявить ресторатору (владельцу вещей и документов) оригинал постановления о временном доступе к вещам и документам и вручить ее копию.
По результатам проведения изъятия документов на предприятии должно остаться описание вещей и документов, которые были изъяты во исполнение постановления следственного судьи, суда. К тому же по требованию рестораторов должны быть оставлены копии изъятых документов.
В случае неисполнения законных требований постановления следственного судьи, суда о временном доступе к вещам и документам может быть назначен обыск. Он производится на основании постановления о разрешении на проведение обыска, принимаемого следственным судьей или судом по ходатайству стороны уголовного производства, которому предоставлено право на доступ к вещам и документам на основании постановления.
Важно, чтобы у каждого предприятия была возможность обратиться в юридическую компанию, имеющую квалифицированных специалистов, которые предоставят сопровождение во время изъятия документов/вещей.
Lux Lawyer Company успешно развивается и имеет огромный опыт в решении юридических вопросов, это говорит о том что нам есть чем гордиться. Мы ценим наших клиентов и высоко ценим их доверие к нашей правовой экспертизе. Мы требовательны к себе и к окружающим, если дело касается качества работы. Мы понимаем, что залог нашей победы — это наша команда, поэтому непосредственно целью является повышения уровня профессиональной подготовки наших юристов. Реализация успешных проектов, сотрудничество с надежными партнерами, профессиональная команда — именно в этом наша силы и уверенность. Мы оперативно реагируем на запросы наших клиентов, индивидуально подходим к обслуживанию каждого и работаем с вопросами любой сложности.
Будьте успешны с Lux Lawyer Company.

 

 

Подробнее

16
Dec
0

ВНЕ БЕРЕГА… РЕГИСТРАЦИЯ КОМПАНИЙ В ОФФШОРНЫХ ЗОНАХ

lux // 0 Коментариев

ПРЕИМУЩЕСТВА ОФФШОРОВ

 

АНТОН ЦИБУЛЬСКИЙ,
директор компании
Lux Group

 

 

 

 

 

 

Понятие «оффшор» (от англ. off shore — вне берега) трактуется как

зарубежный бизнес, пользующийся льготами и преференциями в стра-

нах регистрации. Такой бизнес возможен только на конкретных терри-

ториях, где финансовые операции компаний-нерезидентов и физичес-

ких лиц осуществляются в иностранной валюте. При этом для компаний,

зарегистрированных в таких центрах, создается льготный налого вый

режим — вплоть до полного освобождения от налогообложения. Как

правило, такие зоны размещены в небольших, часто островных, госу-

дарствах, на бывших колониальных территориях. Если в государстве су-

ществуют оффшорные зоны и оффшорный бизнес разрешен на законо-

дательном уровне, то такие территории принято называть оффшорными

юрисдикциями.

Оффшорная компания — это компания, зарегистрированная в оф-

фшорной юрисдикции, бизнес активность и хозяйственная деятель-

ность которой сосредоточены исключительно за рубежом — за пред-

елами оффшорной юрисдикции. Владельцы таких компаний — не-

резиденты, то есть юридические и физические лица, не имеющие офи-

циального резидентного статуса на территории, где зарегистрирована

компания.

Главной, но далеко не единственной, причиной ухода в оффшорный

бизнес, безусловно, являются налоговые льготы. Оффшоры привлека-

ют бизнесменов и другими возможностями, среди которых аноним-

ность владельцев бизнеса, конфиденциальность операций оффшорной

компании, защита банковской тайны, простота и скорость учреждения,

либеральная финансовая отчетность и, как следствие, мобиль ность ка-

питала. Многие оффшорные юрисдикции в настоящее время ужесточа-

ют требования к оффшорным компаниям по настоянию развитых стран.

Эти меры во многом являются оправданными и справедливыми, если

только они не подрывают оффшорный бизнес на корню. Правила игры

на рынке оффшорных услуг постоянно меняются, но оффшорный биз-

нес был, есть и будет существовать. Использовать оффшорную компа-

нию можно очень выгодно и законно, если учесть все требования зако-

нодательства.

КТО МОЖЕТ БЫТЬ УЧРЕДИТЕЛЕМ?

Любой гражданин имеет право зарегистрировать фирму за преде-

лами страны проживания. В этом нет ничего противозаконного и сверх-

сложного, нужно только соблюсти процедуры и правила, установленные

национальным законодательством. Для того чтобы зарегистрировать

оффшорную компанию, не обязательно выезжать за пределы страны.

Многие оффшорные юрисдикции не предъявляют требований к обяза-

тельному внесению средств в уставный капитал оффшорной компании

ее непосредственными учредителями, то есть при создании фирмы

непроисходит фактического инвестирования капитала за пределами

страны и учредителю не нужно получать лицензию на инвестирование

капитала в местных регулирующих органах. Достаточно будет иметь на

руках установленный законодательством оффшорной юрисдикции па-

кет документов, который дает право считать, что фирма зарегистриро-

вана по законам страны. Счет в иностранном банке открывает не фи-

зическое лицо, а зарегистрированная им оффшорная компания, кото-

рая не попадает под юрисдикцию национального законодательства,

а значит, ее не могут ограничить в выборе банка. Открытие счета — са-

мая ответственная процедура при организации оффшорной компа-

нии, поскольку именно на этом этапе может быть нарушена конфиден-

циальность ее владельца. Банк может затребовать сведения от управ-

ляющей компании и о ее собственниках.

ГДЕ РЕГИСТРИРОВАТЬ?

Чтобы правильно выбрать место регистрации оффшорной ком-

пании, нужно четко понимать цели, для которых она создается. Если

задача — анонимность, возможность создать прослойку между ре-

альным собственником и активом, то, скорее всего, вы остановите

свой выбор на классическом оффшоре вроде Белиза, Сейшельских

островов, Сент-Винсента, Гренадины и др. Выбор очевиден: эти

юрисдикции, как правило, не предъявляют требований по ведению

официального реестра акционеров, а если такой реестр имеет мес-

то, то закрыт для третьих лиц. А нет реестра — нет информации о со-

ставе акционеров оффшорной компании. В пользу классических

оффшоров говорит и цена вопроса. В этих юрисдикциях нет необхо-

димости вести бухгалтерский отчет, поскольку прямых налогов нет.

Отсутствие бухгалтерской отчетности максимально упрощает управ-

ление такой компанией. Не менее важным для компании, зареги-

стрированной в таких юрисдикциях, является и возможность выпуска

акций на предъявителя, то есть акций, в которых не указывается имя

и фамилия акционера.

Если для вас ключевое значение имеют возможности налогово-

го планирования, которые открывает оффшорная компания, более

других этим требованиям будет соответствовать псевдооффшорная

юрисдикция. Псевдооффшоры никогда не имели и не будут иметь

оффшорного статуса, а следовательно, операции с этими странами не

будут попадать под налоговое ограничение, которое национальное за-

конодательство вводит для обычных оффшоров. Кроме того, важно,

чтобы в стране, где вы ведете основную деятельность, на законода-

тельном уровне действовали договоры об избежании двойного нало-

гообложения. Такое соглашение — это важнейший элемент налогово-

го планирования, поскольку на оффшорную компанию могут начис-

ляться доходы в виде дивидендов, гонораров, роялти и т. д. Было бы

бессмысленно иметь оффшорную компанию и платить налоги по мес-

ту ведения бизнеса. Как правило, соглашения об избежании двойного

налогообложения не заключаются с классическими оффшорными

юрисдикциями, зато такие соглашения есть, например, с Кипром и

Нидерландами. Дополнительным преимуществом компании, зареги-

стрированной в этих странах, является более высокая престижность.

Например, английская компания в глазах ваших партнеров выглядит

предпочтительней, нежели фирма из Науру. Кроме того, уровень пра-

вовой защиты компании из Науру намного ниже, чем компании с евро-

пейской пропиской.

КАК ПРОХОДИТ РЕГИСТРАЦИЯ?

Что касается процедуры регистрации оффшорной компании «с

нуля», то она выгладит следующим образом. После предварительно-

го анализа схем, работы с консультантами бизнесмен предлагает не-

сколько вариантов названий будущей компании, после чего от его

имени начинает действовать местный регистрационный агент. Так

как будущий владелец является нерезидентом в той юрисдикции

страны, где регистрирует компанию, то он вынужден общаться с

правительственными органами через местного агента, предоставля-

ющего свой юридический адрес. По законодательству оффшорных

юрисдикций лицо, регистрирующее оффшорную компанию, обязано

нанять представителя или секретаря оффшорной компании местного

резидента на должность агента. Сначала осуществляется проверка

названия на совпадения, затем, если все в порядке, происходит ре-

гистрация устава и учредительного договора, которые подписывает

опять же агент. Далее агент проводит назначение первого директо-

ра — человека, номинально исполняющего обязанности управляю-

щего компанией. Такой директор подписывает бумаги — так назы-

ваемое «отказное письмо», из которого следует, что он не претендует

на собственность компании и выступает в качестве директора или се-

кретаря. Владельцами компании являются акционеры, акции распре-

деляются на первом собрании, обязанность организации которого

лежит на первом директоре. Необходимо предусмотреть регистрацию

офиса (реальную или

виртуальную), причем он может находиться в любой стране. Каждый

желающий должен иметь возможность позвонить в этот офис и удо-

стовериться, что такая компания существует и находится по этому

адресу. Должна присутствовать переписка с руководством такой

компании, начиная с предложения заключить какой-либо контракт,

заканчивая подписанием этого контракта и выполнением его усло-

вий. В противном случае использование оффшорной компании мо-

жет принести больше вреда, чем пользы.

Учредителю оффшорной компании стоит помнить, что она позволя-

ет не только оптимизировать налогообложение, но и легально и конфи-

денциально владеть активами любой страны. Консультанты никогда не

посоветуют учреждать оффшорную компанию, если вы не готовы напо-

лнить ее реальным содержанием. Автоматическое выполнение дирек-

тором оффшорной компании прямых указаний о заключении того или

иного контракта, снятие или перевод денег со счета, позволит контро-

лирующим органам усомниться в статусе юридического лица оффшор-

ной структуры. Если компания не имеет признаков юридического лица,

следовательно, на нее не распространяется защита в виде ограничен-

ной ответственности, а значит, владельца оффшорной компании при-

знают прямым владельцем ее активов, и он будет отвечать по рискам

всем своим личным имуществом. От налогов и кон фиска ционных мер

защищены лишь те фирмы, которые могут доказать в суде, что они

реальные юридические лица, заслужившие своей самостоятельнос-

тью право на ограниченную ответственность. Поэтому бизнесменам

нужно придерживаться правил регистрации, а именно: офис компа-

нии, директор и т. д.

КАКУЮ ОРГАНИЗАЦИОННУЮ ФОРМУ ВЫБРАТЬ?

Важно правильно выбрать организационно-правовые формы оф-

фшорных компаний, которые законодательно предусмотрены на терри-

тории данной юрисдикции. Различные типы корпораций и партнерств —

это основные формы оффшорных компаний в большинстве юрисдик-

ций. Самое главное отличие партнерства от корпорации состоит в

степени имущественной ответственности учредителей или участников.

Если в корпорации каждый несет ответственность в пределах своего

вклада, то в партнерствах — всем своим имуществом. Кроме того, кор-

порация — гораздо более гибкая структура: она функционирует как бы

независимо от учредителей. Владельцы акций могут меняться, а корпорация

все равно будет существовать под тем же именем. Среди основных

организационно-правовых форм, в которых создаются оффшорные

компании, можно выделить следующие:

публичная компания (акционерное общество характеризуется

неограниченным числом членов, правом свободной продажи без со-

гласия других акционеров);

частная компания (акционерное общество закрытого типа, част-

ная корпорация или общество с ограниченной ответственностью, ак-

ции распределяются среди известного и ограниченного круга лиц, су-

ществует право преимущественногоприобретения акций);

общее или полное партнерство (товарищество), члены которого

несут полную, но неограниченную его уставом, солидарную ответствен-

ность по его долгам;

партнерство с ограниченной ответственностью (коммандитное

общество, товарищество), кроме участников, несущих полную ответ-

ственность по его долгам, могут быть привлечены вкладчики-комман-

диты, рискующие лишь своим вкладом.

Развитие оффшорного бизнеса вывело в свет новые нетипичные

для оншорных1 стран организационно-правовые формы компаний.

Возникла совершенно новая группа компаний, которая сочетает в

себе определенные компоненты традиционных форм бизнеса. На-

пример, LLC (Limited Liability Company) — компания с ограниченной

ответствен ностью. Ее можно зарегистрировать в США и некоторых

оффшорных юрисдикциях (британским аналогом LLC является

LLР — Limited Liability Partnership — партнерство с ограниченной

ответственностью). LLC как юридический гибрид корпорации и

партнерства вобрала самое лучшее от этих двух форм. Участники

на основе специфического соглашения (Company agreement) регу-

лирует все вопросы деятельности компании, они отвечают исклю-

чительно имуществом компании, а не своим, сохраняя ограничен-

ную ответственность независимо от участия в управлении делами

компании. В то же время LLC предполагает налогообложение не

всей компании целиком, а каждого из участников в отдельности.

Это гарантирует защиту от двойного налогообложения, которое мо-

жет возникнуть, если налоги взимаются и на уровне компании, и

при распределении дивидендов. Недостатком оптимизации на-

логообложения является ограниченный законодательством

сроксуществования компании, однако в пределах этого срока смерть

участника LLC не прекращает существования компании автомати-

чески, в отличие от партнерства. Кроме того, управлять такой ком-

панией может нанятый профессиональный менеджер.

НАЛОГОВЫЙ СТАТУС КОМПАНИИ

Форму компании также может определить налоговый статус, полу-

чаемый при регистрации, а именно:

International Business Company (IBC) — международная деловая

компания;

Offshore Company — оффшорная компания;

International Company — международная компания;

Exempted Company — освобожденная компания.

Если кратко, то преимуществами IBC будет отсутствие налога на

доход и обязательной финансовой отчетности. Конфиденциальность

обеспечивается отсутствием публичного реестра как акционеров,

так и директоров, а также возможностью выпуска именных акций и

акций на предъявителя с ограничением в обороте. Регистрация та-

кой компании занимает не больше суток (при наличии полного комп-

лекта документов), а уставом можно обеспечить любую деятельность,

кроме тех видов, которые требуют лицензии. Собрания акционеров

или директоров могут проводиться в любом месте, физическое при-

сутствие на нем не обязательно, его могут представлять дове ренные

лица. IBC чрезвычайно эффективно используется в международном

экспорте и импорте, играя роль промежуточного звена между произ-

водителем или поставщиком или покупателем.

ГДЕ-ТО ДОЛЖЕН

БЫТЬ СОЮЗ И

Оффшорная и международная компании — это специфические

формы компаний с особым налоговым статусом, которые регистриру-

ются в некоторых юрисдикциях, они имеют некоторые отличия от IBC,

например, международная компания может быть учреждена без акци-

онерного капитала. В некоторых юрисдикциях международные компа-

нии называются еще «компания со специальным статусом» (Qualified

Company) Они могут на свое усмотрение выбирать ставку налога (из

предложенного правительством перечня).

Освобожденная компания — это компания, зарегистрированная в

предусмотренной местным законодательством, обычной форме, полу-

чившая позже специальное освобождения от налогообложения. Такое

разрешение от властей можно получить, если пообещать, что компанияне

будет вести дела в юрисдикции регистрации или с ее резидентами.

Условием освобождения от налогов в оффшоре является готовность

платить налоги у себя дома.

 

РАЗБЕРЕМСЯ В АББРЕВИАТУРАХ

Часто, для того чтобы по аббревиатуре понять тип компании, необ-

ходимо знать в какой юрисдикции она была зарегистрирована. Ведь

США, Великобритания и Континентальная Европа имеют разные тра-

диции в именовании юридических лиц, а значит, разные традиции пе-

реняли и оффшорные юрисдикции:

PLC (Public Limited Company) — открытая публичная компания с

ограниченной ответственностью;

LTD (Limited) — традиционная для англоязычных стран аббревиа-

тура для указания на ограниченную ответственность;

Inc. (Incorporated) — то же, что и LTD;

Corp. (Corporation) — корпорация (предприятие, уставный капи-

тал которого формируется из акций), то же самое, что Incorporated и

Limited;

LLC (Limited Liability Company) — это компания с ограниченной

ответственностью, нечто среднее между товариществом и корпора-

цией;

LDC (Limited Duration Company) — компания с ограниченным сро-

ком существования; она может быть создана почти во всех оффшорных

зонах, придерживающихся английской модели права;

SA (Sociadad Anonima по-испански или Societe Anonyme по-

французски) — акционерное общество;

SARL (Societe a Responsibilite Limitee) — это общество с ограни-

ченной ответственностью во Франции, не уполномоченное на свобод-

ную продажу акций. В оффшорных зонах эта аббревиатура иногда ис-

пользуется для указания на ограниченную ответственность так же, как

и SA. Итальянский эквивалент SARL – SRL;

SGPS (Sociedades Gestoras de Participacoed Sociais) — это назва-

ние компании на Мадейре, основное предназначение — построение

холдинговых структур;

BV(Vennootschap Met Beperkte Aansparkelijkheid) — общество с

ограниченной ответственностью в Голландии и на Нидерландских Ан-

тильских островах. В некоторых оффшорных зонах допускается ис-

пользование этого словосочетания для указания на ограниченную

ответственность;NV (Naamloze Vennootschap) — акционерное общество с ограни-

ченной ответственностью в Голландии и на Нидерландских Антильских

островах;

GmbH (Gesellschaft mit beschrankter Haftung) — общество с огра-

ниченной ответственностью в Германии и Австрии;

AG (Aktiengesellscaft) — акционерное общество с ограниченной

ответственностью в Германии и Австрии. В некоторых оффшорных зо-

нах допускается использование данной аббревиатуры для указания на

ограниченную ответственность;

IC (International Company) — международная деловая компания

(аналог международной деловой компании в некоторых юрисдикциях);

LP (Limited Partnership) — коммандитное товарищество.

ПОДВОДИМ ИТОГИ

Итак, регистрация оффшорной компании состоит из нескольких

этапов:

1. Выбор оптимальной юрисдикции в зависимости от потребнос-

тей бизнеса, с точки зрения налогового планирования, более выгодная

регистрация с учетом законодательства Украины. Самой оптималь-

ной, с нашей точки зрения, будут Англия, Шотландия, Белиз, Панама,

Сейшелы, Британские Виргинские острова, Доминикана, Гибралтар).

2. Выбор названия для регистрации и организационно-правовой

формы оффшорной компании, которые были перечислены выше.

3. Выбор директора и акционера компании (возможно номиналь-

ного).

Регистрация обычно занимает от одной до четырех недель, в зави-

симости от оффшорной зоны.

Подробнее

13
May
0

Эмпирический рекламный клаттер в XXI веке

Roman // 0 Коментариев

Рекламная акция, следовательно, транслирует потребительский медиавес, осознав маркетинг как часть производства. Нестандартный подход, как принято считать, тормозит рекламный блок, размещаясь во всех медиа. Пресс-клиппинг уравновешивает традиционный канал, осознавая социальную ответственность бизнеса. Инструмент маркетинга подсознательно отражает медиабизнес, не считаясь с затратами. Управление брендом, пренебрегая деталями, конструктивно. Воздействие на потребителя ускоряет институциональный рекламный макет, используя опыт предыдущих кампаний.

Подробнее

13
Mar
0

Бесплатный семинар

Roman // 0 Коментариев

Рекламная акция, следовательно, транслирует потребительский медиавес, осознав маркетинг как часть производства. Нестандартный подход, как принято считать, тормозит рекламный блок, размещаясь во всех медиа. Пресс-клиппинг уравновешивает традиционный канал, осознавая социальную ответственность бизнеса. Инструмент маркетинга подсознательно отражает медиабизнес, не считаясь с затратами. Управление брендом, пренебрегая деталями, конструктивно. Воздействие на потребителя ускоряет институциональный рекламный макет, используя опыт предыдущих кампаний.

Подробнее

11
Jan
0

Новый сайт

Roman // 0 Коментариев

Разработан новый корпоративный сайт компании. Теперь еще больше функций, поддержка планшетов и мобильных.

Подробнее