Будьте успешны с Группой компаний LUX GROUP COMPANY!

пресс центр / Нардепи погоджуються прозвітувати про своє майно тільки після амністії нажитих капіталів

12
Feb
0
// 0 Коментариев
Народні депутати відмовляються ввести нові правила електронного декларування доходів чиновників уже цього року, бо за приховування статків наставатиме кримінальна відповідальність. Натомість спочатку пропонують прийняти закон, який дозволить легалізувати нажите раніше. Також, гальмується робота Національного агентства з питань запобігання корупції, яке й має впровадити електронне декларування і буде перевіряти правдивість декларацій.
Чого злякалися?
На початку січня член Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції та НАЗК Віктор Чумак повідомив сенсаційну новину. В проект бюджету-2016 «підкинули» норму, згідно з якою запровадження електронного декларування статків можновладців відклали до 2017 року.
Оперативно у ВР зареєстрували проект «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (№3755), який передбачає скасування резонансного доповнення. Втім, 26 січня депутати не спромоглися навіть включити документ до порядку денного.
Закон «Про запобігання корупції» зобов’язує чиновників до 1 квітня подати декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК відповідної форми. Більше того, вони мають також зазначити інформацію про статки членів сім’ї та інших пов’язаних з ними осіб. При цьому агентство забезпечує «відкритий цілодобовий доступ» до ЄДРД.
Надалі НАЗК проводить скорочену перевірку. Повна «ревізія» передбачена лише щодо чиновників, які мають відповідальне та особливо відповідальне становище (І—ІІІ категорії держслужбовців, судді, прокурори, слідчі та інші) та займають посади, пов’язані з «високим рівнем корупційних ризиків». Крім того, агентство може проводити вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування, зокрема на підставі інформації, отриманої від громадян, ЗМІ тощо.
Ймовірно, найбільше чиновники бояться того, що, крім штрафів відповідальності за корупційні правопорушення, законом уводиться й кримінальна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. За це відповідно до нової ст.3661 Кримінального кодексу загрожуватиме ув’язнення на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Із чистого аркуша
Ситуацію з появою скандальної поправки пояснив лідер парламентської фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. Зокрема, він зазначив, що треба уточнити низку положень антикорупційного закону. Та, на думку політика, спочатку треба провести легалізацію коштів. Йдеться про проект його ж авторства «Про нульову декларацію» (№3661).
Відповідно до цього документа подання нульової декларації — це режим звільнення фізосіб від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про відрахування зборів до соціальних фондів за будь-який період до дня набрання чинності законом. Фізособам треба лише задекларувати свої тіньові доходи та сплатити невеличкий податок: 1% — якщо вартість об’єкта оподаткування становить до 25 млн грн., 2% — до 50 млн грн., 3% — до 75 млн грн., 4% — до 100 млн грн. та 5% — з більшої суми. Цей режим не поширюється на доходи, отримані в результаті скоєння злочинів.
Для чиновників норма дещо звужується. Вони можуть подати нульову декларацію стосовно доходів чи майна, якщо статки набуті тоді, коли така особа не обіймала державну посаду. Щоправда, ніхто не заважає чиновнику сказати, що мільйони він заробив, коли займався бізнесом, або отримав у подарунок раніше.
Це далеко не перша спроба провести легалізацію капіталів. Однак раніше така ідея не була надто популярною. Та у випадку із чиновниками ідея може спрацювати. Адже в них буде стимул задекларувати статки, оскільки надалі можна буде користуватися вже легальними мільйонами без ризику звинувачень у корупції.
КС може все переграти
Втім, існує загроза відміни електронного декларування або багатьох положень відповідного закону. Адже ще в січні 48 народних обранців звернулися до Конституційного Суду щодо можливого порушення низкою статей закону «Про запобігання корупції» права на приватне життя.
Автори подання, зокрема, звертають увагу, що закон зобов’язує чиновників декларувати і свої доходи, і членів сім’ї та інших осіб, пов’язаних з ними. А отже порушує права останніх. Крім того, близькі родичі та інші особи не зобов’язані наводити точні відомості про свої статки та давати згоду на оприлюднення такої інформації, оскільки вони не є державними службовцями. Натомість чиновник нестиме відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною.
Щоправда, відповідно до п.7 ст.46 закону в разі відмови члена сім’ї чиновника надати будь-які відомості чи їх частину той зобов’язаний зазначити про це в декларації. Однак які правові наслідки буде нести ця норма для чиновника та його родичів, доводиться лише гадати. Крім того, кримінальна відповідальність настане лише в разі наявності умислу. А довести, що чиновник свідомо приховував інформацію про родичів, буде непросто.
Втім, яким буде рішення КС щодо цього подання, передбачити важко. Отже, важко й говорити про можливий формат електронного декларування в підсумковому варіанті.
Немає НАЗК — немає декларацій
На думку Ю.Луценка, парламент може скасувати відстрочення запровадження електронного декларування до наступного року паралельно із прийняттям закону про нульову декларацію до 1 квітня — терміну, встановленого Євросоюзом. Та експерти говорять, що до цього часу електронна система все одно не запрацює через технічні причини, і НАЗК не буде готовий приймати декларації. Адже їх подавати зобов’язані блізько 1 млн осіб. А для заповнення електронної форми чиновники повинні пройти авторизацію, мати електронний цифровий підпис чи інші способи активації, що займе час. Тому розглядається варіант унесення змін до антикорупційного закону, аби в поточному році продовжити електронне декларування до 1 червня.
Зрештою, поки що НАЗК не може працювати повноцінно. Хоча антикорупційний закон набув чиннності ще 26 жовтня 2014 року, а в дію його введено з 26 квітня 2015-го, повний склад агентства й досі не сформовано. Планувалося, що воно запрацює до кінця минулого року. Однак довкола призначення його членів весь час виникають скандали.
Відповідно до закону 5 членів НАЗК призначаються Кабміном на 4 роки за результатами конкурсу. Та наразі конкурсна комісія спромоглася обрати лише 3-х членів агентства, які були призначені Кабміном 11 грудня минулого року. Тоді в Уряді заявили, що заповнення 3-х з 5 вакантних посад є «достатньою умовою для запуску агентства». Однак експерти зазначали, що в такому складі НАЗК не запрацює. Адже воно не може обрати голову, бо для ухвалення будь-якого рішення потрібні мінімум три голоси, а кандидат не може голосувати сам за себе. А без керівника неможливо призначити працівників апарату, затвердити кошторис тощо.
Тим часом днями про свій вихід із агентства заявив Віктор Чумак. Це сталося після того, як його намагалися позбавити депутатського мандата через нібито суміщення посад. Нардеп висловив сумнів, що агентство запрацює найближчим часом. А не буде НАЗК — не буде й декларування.
Автор: ВІЛЕН ВЕРЕМКО 
Джерело: http://zib.com.ua
 

Вернуться